Могилів-Подільський

МОГИЛІ́В-ПОДІ́ЛЬСЬКИЙ (до 1795 — Могилів, 1795–1923 — Могилів-Подільськ) — місто обласного значення Вінницької області, райцентр. Могилів-Поділ. міськраді підпорядк. с-ща Одая та Сонячне. М.-П. знаходиться на лівому березі Дністра (довж. берег. лінії в межах міста 14 км; на правому — м. Атаки та с. Каларашовка, Молдова), при впадінні в нього Дерли та Немії, за 120 км від обл. центру. Пл. 21,63 км². За переписом насел. 2001, проживали 32 853 особи (складає 91,3 % до 1989); станом на 1 січня 2018 — 30 982 особи; переважно українці. Залізнична станція. Міста-побратими: Бахмут (Донец. обл.), Козятин (Вінн. обл.), Конське, Поланець, Сьрода-Великопольська (усі — Польща), Бєльці (Молдова), Пітешть (Румунія), Шаля (Словаччина), Каврилья (Італія). З писем. джерел 1450 відомо, що тут існувало с. Іваниківці, що належало поділ. землевласникам Сімі та Берлу Буцням. Наприкінці 16 ст. власником став молдов. господар Єремія Могила, який згодом віддав Іваниківці як посаг за свою доньку Марію, коли вона вийшла заміж за польс. магната Стефана Потоцького. Новий власник на місці села заснував укріплене місто та назвав його в честь тестя. Відтоді Могилів був важливим пунктом міжнар. торгівлі, через який проходили купец. каравани з Києва та Галичини в Молдовію і Валахію. Пізніше Потоцькі продали місто Калиновським, але 1713 повернули собі власниц. права. На поч. 17 ст. побудовано замок. 1629 мешкали бл. 4 тис. осіб. У цей час місто адміністративно належало до Летичів. пов. Поділ. воєводства Польщі. 1643 на могилів. переправі відкрито митницю. Виникли колонії вірм., грец., італ., молдов., турец., серб., євр. та ін. купців. 1648–76 Могилів — важливий осередок наддністрян. козацтва. 1648 — центр Могилів. полку, що влітку 1649 був приєднаний до Брацлав. полку, а 1657 відновлений як Поділ., або Придністров., полк. Наприкінці 1649 Могилів захопили польс. війська, після Батоз. битви 1652 — під контролем козац. загонів, що 1660 витримали тут штурм польс. армії. 1671 знову відновлено польс. владу. 1672–99 — у складі Осман. імперії. У 18 ст. тут діяли гайдамаки. 1711 у Могилеві побував датський дипломат Ю. Юль. 1713 проживали лише 122 особи. У тому ж році до міста почали повертатися греки та вірмени, які разом із поляками отримали статус привілейов. громад. 1743 надано Маґдебур. право. 1745 утвор. цех виробників сап’яну, до якого переважно належали вірм. майстри. У серед. 18 ст. було 1167 дворів. 1780 надано привілей на проведення 2-тижневого ярмарку. Після 2-го поділу Польщі 1793 — у складі Рос. імперії. 1793–96 — місто Брацлав. намісництва, 1797–1925 — Поділ. губ. 1795–1923 — повіт. центр. 1806 царський уряд викупив Могилів-Подільськ у В. Потоцького. Тоді мешкали бл. 7 тис. осіб. Після пожежі 1808 багато греків і вірмен виїхали з міста. Відтоді провідна роль у розвитку економіки належала євреям. 1892 прокладено залізницю. За Всерос. переписом насел. 1897, мешкали 22 315 осіб (з них 12 344 євреї); станом на 1911 — 33 тис. осіб. Наприкінці 19 ст. працювали 65 підприємств, зокрема й чавуноливар. завод (нині Могилів-Подільський машинобудівний завод). На поч. 20 ст. функціонували комерц. училище, 4 церк.-парафіял. школи. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. У зв’язку з анексією Бессарабії Румунією Могилів-Подільськ перетворився на прикордонне місто. Кількість насел. зменшилася до 14 тис. осіб. 19 жовтня 1919 місто відвідав гол. отаман Армії УНР С. Петлюра. 1919–21 — у складі т. зв. Ямпіл. респ. під проводом полковника С. Ільницького. 1923 офіційно затверджено назву М.-П. У березні 1923 — липні 1930 — центр Могилівської округи. У липні–вересні 1930 — у складі Вінн. округи; від 1932 — Вінн. обл. 1929 засн. Могилів-Поділ. консерв. завод (нині випускає фрукт. та овоч. соки, консерви з овочів і фруктів, хліб, хлібобулочні вироби). Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від 1937 — місто обл. значення. Від 19 липня 1941 до 19 березня 1944 — під румун. окупацією. У М.-П. влаштували велике ґетто для євреїв. Діяло рад. підпілля. 1944 засн. Могилів-Поділ. завод газового устаткування та приладів «Газприлад» (виготовляє регулятори тиску, газорегуляторні пункти, клапани, газові фільтри, ливарні люки, решітки, спецвагони, кіоски), 2002 — кондитер. підприємство «Вацак» (торти, тістечка та печиво). У 1960-х рр. закладено парк культури і відпочинку ім. Лесі Українки (5,4 га; пам’ятка садово-парк. мистецтва місц. значення). У М.-П. — мед., монтажно-екон., технол.-екон. коледжі, гімназія гуманітарно-естет. профілю, 4 навч.-вихов. комплекси «заг.-осв. школа-дитсадок», навч.-вихов. комплекс «заг.-осв. школа-ліцей», 3 дитсадки, ДЮСШ, Будинок школярів, дит. школа мистецтв; Могилів-Подільський краєзнавчий музей, громад. музей «Українська витинанка», Будинок нар. творчості, 2 міські б-ки; окружна лікарня інтенсив. лікування, міська стоматол. поліклініка, центр первин. мед.-сан. допомоги, обл. туберкульозна лікарня. Функціонують футбол. клуб «Могилів-Подільський», боксер. клуб «Могилів-Подільський». Є стадіон «Олімп». Охороняється 65 пам’яток архітектури, з них нац. значення: Свято-Георгіїв. церква та дзвіниця на вул. Грецька, № 8 (1809–19), Свято-Микол. церква на площі Соборна, № 4 (1754), Свято-Микол. церква та дзвіниця на вул. Параскіївська, № 14 (1775). У 2016 на честь Героїв Небес. сотні та воїнів, які загинули під час воєн. дій на Сх. України, відкрито мемор. комплекс «Майдан Шани». Встановлено пам’ятники Єремії Могилі, Т. Шевченку, погруддя М. Гоголя. Серед видат. уродженців — фізик, академік АН СРСР, Герой Соц. Праці Є. Завойський, літературознавець, академік АН УРСР М. Ґудзій, математик, чл.-кор. АН УРСР І. Штаєрман, економіст, чл.-кор. НАНУ Б. Кваснюк, фізики, громад.-політ. діячі Б. Бажанов, А. Свідзинський, фахівець у галузі механіки А. Бурковський, фізико-хімік, матеріалознавець А. Панасюк, хімік, радіолог В. Бурксер, лікарі В. Волянський, В. Гаккебуш, Ф. Глузман, І. Деген, В. Жебель, І. Лазаревич, С. Саволюк, Г. Сафронова, О. Татаровський, історик медицини О. Ґрандо, фахівець у галузі заг. і спорт. фізіології В. Ткачук, фармаколог Б. Хайкіна, геолог Г. Гойхман, фахівець у галузі технології зберігання та переробки плодів і овочів В. Найченко, фахівець у галузі рибного господарства І. Шерман; письменник, есеїст, літературознавець, перекладач Л. Мосендз, літературознавець С. Ройтман, письменник Й. Халіфман, поет О. Хмельовський; живописець, скульптор, засл. художник України Ю. Кафарський, графіки М. Баландюк, Л. Каплан, живописці М. Коган-Шац, З. Шкляр, скульптори В. Протас, П. Фліт; майстриня витинання та писанкарства О. Корсовська, художник декор.-ужитк. мистецтва С. Сандюк; архітектор Є. Єрмаков; актор, режисер, засл. діяч мистецтв України В. Гончаров, режисер-документаліст, засл. діяч мистецтв УРСР І. Грабовський; композитори О. Арнаутов, В. Малішевський, співак, засл. арт. УРСР П. Кучмій; політ. діяч Е. Гурвіц; тренери А. Коваленко (легка атлетика), Е. Марченко (веслування на байдарках і каное), А. Речкіман (важка атлетика); учасник 2-ї світової війни, Нац. Герой Італії М. Буянов. З містом пов’язані життя та діяльність економіста А. Василевського, педагога, публіциста С. Іваницького, історика, архівіста В. Камінського; письменниці, етнографа Олени Пчілки, письменників, літературознавців, перекладачів М. Вдовцова, І. Волошенюка, І. Глинського, М. Марчука, С. Тельнюка, етнографа, фольклориста, письменника О. Іванова, громад. діячів, перекладачів, етнографів, видавців Грицька Григоренка (справж. — О. Судовщикова-Косач), подружжя М. Кривинюка та О. Косач-Кривинюк, громад.-політ. діяча, журналіста Й. Волошиновського; живописця, майстрині нар. творчості О. Городинської; церк. діяча УГКЦ М. Каровця.

Літ.: Скоряк Г. А. Могилів-Подільський. О., 1969; Місту на Дністрі 400 років. Могилів-Подільський: Фотонарис. В.,1995; Крикун М. Місто Могилів над Дністром у XVII ст.: заснування, власники, населення, топографія // Просфонима. Істор. та філол. розвідки, присвяч. 60-річчю академік Я. Ісаєвича. Л., 1998; Денисик Г. І. та ін. Перлини Східного Поділля. В., 2008; Базилевич М. В., Базилевич Ю. С., Павлик І. А. Від Тіроса до Дністра, або історія одного міста. В., 2010; Колесник В., Криган В., Войтович В., Городинська О., Канюк С. Могилів-Подільський: Фотоальбом. Могилів-Подільський, 2010.

Т. В. Панасюк, Т. А. Фоменко, І. Л. Щербакова