Монако

МОНА́КО, Князівство Монако (Monaco, Principauté de Monaco) — карликова держава на пів­дні Європи. Напів­анклав Франції, з якою ме­жує на Пн., Сх. та Зх. (довж. кордону 4,4 км), на Пд. омивається Серед­зем. морем (протяжність узбереж­жя 4,1 км). Площа 2,02 км². Насел. 37 308 осіб (2016): французів — 47 %, монгасів — 16 %, італійців — 16 %. Адм. поділ: комуни (міста-округи) Ла-Кондаміне (порт), Монте-Карло (старе місто), Фонтвілль (пром. р-н) і 10 р-нів. Офіц. мова — французька. Серед віруючих 82 % складають католики. Грош. одиниця — євро. Від 1911 М. — кон­ституц. монархія під протекторатом Франції з вторин. ознаками дуалізму. Глава держави — князь, який разом з парламентом (Нац. рада) здійснює законодавчу владу. Виконавчу владу реалізує держ. міністр. М. — чл. ОБСЄ (1973), ООН (1993), Ради Європи (2004), ЄС (2000). Назва країни походить від давньої фінікій. колонії Моноїкос. 1215 тер. сучас. М. потрапила під владу Ґенуез. респ. Від 1297 після громадян. вій­ни землі М. належали Ф. Грімальді та його прибічникам. 1489 король Франції надав М. статус франц. протекторату. Від 1524 — під владою Іспанії, від 1641 — знову Франції. 1793 офіційно при­єд­нано до Франції. 1815 М. пере­йшло під протекторат Сардинії. 1861 Франція ви­знала незалежність М. 1918 укладено угоду з Францією про захист тер. М. франц. стороною (новий договір під­писано 2002). У 1962 прийнято нову кон­ституцію. Князівство знаходиться на березі Ліґурій. моря, у перед­гірʼях Альп. Найвища точка — 161 м над р. м. на схилах Монт-Анжель в р-ні Ле-Ревуар. Клімат серед­земноморський з мʼякою вологою зимою та теплим і соняч. літом. Середня температура січня +8 °С, червня +22 °С. Рослин­ність субтропічна, зростають кермес. та ка­­мʼяні дуби, пінії чорні, маслини, інжир, різновиди рускусу, карлик. пальми, примор. сосни. Водяться дрібні гризуни, їжаки, землерийки, кажани; із птахів — пере­смішники, жайворонки, дрозди; з плазунів — степ. гекони, піщані ящірки, ескалуп. змії. Різноманіт. світ комах (богомоли, терміти, метелики, коники, трапляються москіти). Біля берегів М. виловлюють сардини, анчоусів, камбалу, кефаль, лангустів. М. — країна з найвищим ВВП на душу насел. у світі (бл. 30 тис. дол. США). Гол. джерелом роз­витку економіки є туризм. Завдяки пільговому податкуван­ню в М. зосереджено низку офісів між­нар. компаній і банків. Налагоджено виробництво косметики, фармацевт. препаратів, біо­термал. і полігр. продукції, текс­тилю. У М. вирощують хурму, цитрусові, оливи, інжир, гранати, вино­град. Осн. торг. партнери: Велика Британія, Італія, Китай, Німеч­чина. М. екс­портує космет. засоби, парфуми, фармацевт. вироби, автозап­частини; імпортує біжутерію, муз. інструменти, одяг, пром. сировину. Ви­значні памʼятки: князів. палац у стилі ренесанс 13–19 ст., собор 19 ст. Діють океаногр. музей з великим акваріумом, антропол. до­істор. музей; капела Ла-Мізерікорд (17 ст.), опер. театр, на сцені якого спів­али Н. Мельба, Е. Карузо, Ф. Шаляпін, Л. Паварот­ті; танцювали В. Ніжинський, Ж. Баланчин, С. Лифар. Функціонує Між­нар. університет М. (1986). У Монте-Карло створ. Академію класич. танцю ім. принцеси Ґрейс. Організовують Між­нар. фестиваль любител. театрів (від 1957), Між­нар. цирк. фестиваль (від 1974). У 1865 від­крито найві­доміше казино у Європі «Le Grand Casino de Monte Carlo». Від 1929 проходять автоперегони, від 1955 — етап «Ґран-Прі Монако» чемпіонату «Формула–1». 26 липня 2007 встановлено дипломат. від­носини України з М. Першим послом України в князівстві став К. Тимошенко. 2009 під­писано договір про взаємну під­тримку в між­нар. організаціях. 2010 екс­порт з України у М. складав 7 млн 865 тис. дол. США, імпорт з М. в Україну — 2 млн 462 тис. дол. США. Справами громадян М. в Україні відає посольство Франції у Києві, українців у М. — посольство України у Парижі. З М. повʼязані життя та діяльність астронома Л. Грабовського, гідробіо­лога Г. Полікарпова; поета Ґ. Апол­лінера; скульптора Ц. Ґодебського; спів­аків О. Алчевського, К. Бельмас, А. Боначича; актора А. Харитонова, артиста балету В. Івануса; дипломата О. Купчишина; громад. діяча М. Терещенка; спортс­менок І. Бабакової, А. Матросової.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю