Мужук Леонід Петрович

МУЖУ́К Леонід Петрович (15. 11. 1946, с. Мусіївка Ружин. р-ну Житомир. обл.) — фахівець у галузі кінематографії і телебачення, сценарист, режисер, журналіст. Заслужений діяч мистецтв України (1996). Народний артист України (2008). Державна премія України ім. Т. Шевченка (1989), премії ім. В. Чорновола (2008), ім. І. Франка (2010). Член НСКінУ (1976), НСЖУ (1987). Закін. Київський університет (1970). Відтоді працював ред. Київ. кіностудії ім. О. Довженка; 1971–74 — гол. ред. студії «Укртелефільм»; 1974–79 — гол. ред. студії «Укркіно­хроніка», 1979–82 — заступник гол. дир. «Укртелебачення»; 1982–98 — ген. дир. Укр. студії телевізій. фільмів; 1998–2000 — радник голови Держ. комітету інформ. політики, телебачення та радіомовлення України; 2000–05 — заступник голови правління НСКінУ (усі — Київ); 2005–11 — заступник ген. дир. Київ. регіонал. телерадіокомпанії; 2011–13 — 1-й заст. ген. дир. з твор. питань Держ. телерадіокомпанії «Культура». Водночас від 1986 — викладач Київ. університету театру, кіно і телебачення; від 2013 — професор кафедри кіно- і телемистецтва Київ. університету. Спів­автор сценарію кінотрилогії «Чорнобиль: два кольори часу» (1986–88), телесеріалів «Пастка» (1993), «Злочин із багатьма невідомими» (1993–95), «Роксолана» (1996), дилогії «Спогад про УПА» (1995). Автор сценарію телесеріалу «Українська ніч-33» (1994–96), реж. та сценарист д/ф «Три дні щастя» (1984), «Довга дорога до Святої гори» (2000), «Чорнобильський час» (2006), дилогії «33-й» («Материнський спогад» і «Материнський заповіт», 2008), «Дніпровська балада», «Лінія “Вотан”» (обидва — 2013). Наукові дослідження: історія і теорія екран. мистецтв, теорія літ-ри, сценарна діяльність, екранна педагогіка, майстерність режисера, кінопродюсерство, телевіз. творчий менеджмент.

Рекомендована література

1. Безручко О. Відомий український фахівець у галузі кінематографії і телебачення Л. П. Мужук // Мат. 2-го круглого столу «Укр. кінематограф у світ. контексті». К., 2017.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю