МУРА́ТОВ Олександр Олександрович (18. 07. 1851, Рязан. губ., Росія — ?) — акушер-гін­еколог. Закін. Моск. університет (1875). Від­тоді був штат. ординатором акушер. клініки при Університеті. 1879 захистив дис. «Матеріалы для акушерской статистики г. Москвы» і здобув ступ. д-ра медицини. 1882 удосконалював зна­н­ня в клініках Відня та Берліна. 1885–98 — організатор і кер. родопоміч. закладу та жін. хірург. клініки в Москві; водночас від 1886 — приват-доцент кафедри акушерства та гін­екології Моск. університету; 1898–1901 — екс­траординар. проф. однойм. каф. Юрʼєв. університету (нині Тарту, Естонія); 1901–13 — завідувач кафедри акушерства та гін­екології Університету св. Во- лодимира в Києві. Організував у Києві школу повитух, Товариство боротьби зі зло­якіс. ново­утворе­н­нями жін. статевої системи з амбулаторією та без­коштов. лікарнею, де надавав допомогу хворим на рак; один з ініціаторів та організаторів Вищих жін. курсів (1906) та мед. від­діл. при них (1907). Голова Акушер.-гінекол. товариства у Києві (1914). Наукові праці присвяч. діагностиці й лікуван­ню позаматк. вагітності, пита­н­ням боротьби з кровотечами. Зробив вагомий внесок у дослідж. ускладнень викиднів, установив показа­н­ня до їх хірург. лікува­н­ня. Одним із перших почав за­стосовувати наркот. засоби для лікува­н­ня еклампсії. Після 1918 доля неві­дома.