Муроване
МУРО́ВАНЕ — село Пустомитівського району Львівської області. 2017 із Сороки-Львів. сільс. ради (див. Сороки-Львівські), куди входило й М., та Гамаліїв. і Ямпіл. (підпорядк. с. Кам’янопіль) сільс. рад утвор. Мурован. об’єднану територіал. громаду (42,4 км2, 9332 особи). М. знаходиться на пн.-сх. околиці Львова; на одній з гряд Побужжя, що формує надзаплавну терасу р. Полтва (притока Західного Бугу). Межує з м. Дубляни та с. Малехів Жовків. р-ну Львів. обл. Площа 7,196 км2. За переписом насел. 2001, у М. мешкали 4421 особа; станом на 2019 — бл. 5 тис. осіб; переважно українці (понад 90 %), є поляки (бл. 5 %) та представники ін. національностей. На тер. села — залізнична ст. Дубляни-Львівські. Побл. М. проходить автомобіл. шлях Київ–Чоп. Вперше згадується у писем. джерелах 1454. Історія поселення тісно пов’язана з історією Львова. Здавна мало назву Ляшки Муровані та було вотчиною руського воєводи А. Одровонжа, який з часом віддав свій маєток у заставу львів. суддям. Тут існувала велика кількість мурованих льохів для зберігання фруктів та овочів. Вирощування городини та садівництво, а також реалізація продукції на львів. ринках були осн. заняттям місц. населення. На топогр. картах 16–17 ст. центр. садиба позначена як оборонне укріплення. Протягом наступ. століть її успадковували та перепродували. Остан. власником став нащадок графа К. Стойовського — Ю. Йордан-Стойовський. До 1772 та 1919–39 — під владою Польщі; 1772–1918 — Австро-Угорщини (до 1867 — Австрія); 1918–19 — ЗУНР. До кін. 1939 функціонувала низка осередків укр. т-в, зокрема «Просвіти», «Сільського господаря» та «Січі». У вересні того ж року сюди увійшли рад. війська. Від червня 1941 до липня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Жит. зазнали сталін. репресій. До серед. 1950-х рр. діяло оунів. підпілля. У рад. період засн. Львів. домобуд. комбінат № 2. Нині працюють понад 80 підприємств і вироб. філій. У М. — заг.-осв. школа, дитсадок; амбулаторія сімей. медицини. Є громада УГКЦ (дерев’яна церква Введення до Храму Пресвятої Богородиці, 1888). Серед видат. уродженців — математик В. Петришин, громад. діяч Остап, його брат політ. і військ. діяч Іван та сестра співачка Марія Сіяки.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Населені пункти 
