Муроване

МУРО́ВАНЕ — село Пустомитівського ра­йону Львівської області. 2017 із Сороки-Львів. сільс. ради (див. Сороки-Львівські), куди входило й М., та Гамаліїв. і Ямпіл. (під­порядк. с. Камʼянопіль) сільс. рад утвор. Мурован. обʼ­єд­нану територіал. громаду (42,4 км², 9332 особи). М. знаходиться на пн.-сх. околиці Львова; на одній з гряд Побуж­жя, що формує надзаплавну терасу р. Полтва (притока Західного Бугу). Межує з м. Дубляни та с. Малехів Жовків. р-ну Львів. обл. Площа 7,196 км². За пере­писом насел. 2001, у М. мешкали 4421 особа; станом на 2019 — бл. 5 тис. осіб; пере­важно українці (понад 90 %), є поляки (бл. 5 %) та пред­ставники ін. національностей. На тер. села — залізнична ст. Дубляни-Львівські. Побл. М. проходить автомобіл. шлях Київ–Чоп. Вперше згадується у писем. джерелах 1454. Історія поселе­н­ня тісно повʼя­зана з історією Львова. Здавна мало назву Ляшки Муровані та було вотчиною руського воєводи А. Одровонжа, який з часом від­дав свій маєток у за­ставу львів. су­д­дям. Тут існувала велика кількість мурованих льохів для зберіга­н­ня фруктів та овочів. Вирощува­н­ня городини та садівництво, а також реалізація продукції на львів. ринках були осн. заня­т­тям місц. населе­н­ня. На топогр. картах 16–17 ст. центр. садиба по­значена як оборон­не укріпле­н­ня. Протягом на­ступ. століть її успадковували та пере­продували. Остан. власником став нащадок графа К. Сто­йовського — Ю. Йор­дан-Сто­йовський. До 1772 та 1919–39 — під владою Польщі; 1772–1918 — Австро-Угорщини (до 1867 — Австрія); 1918–19 — ЗУНР. До кін. 1939 функціонувала низка осередків укр. т-в, зокрема «Просвіти», «Сільського господаря» та «Січі». У вересні того ж року сюди уві­йшли рад. війська. Від червня 1941 до липня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Жит. за­знали сталін. ре­пресій. До серед. 1950-х рр. діяло оунів. під­пі­л­ля. У рад. період засн. Львів. домобуд. комбінат № 2. Нині працюють понад 80 під­приємств і вироб. філій. У М. — заг.-осв. школа, дитсадок; амбулаторія сімей. медицини. Є громада УГКЦ (деревʼя­на церква Введе­н­ня до Храму Пресвятої Богородиці, 1888). Се­ред видат. уродженців — математик В. Петришин, громад. діяч Остап, його брат політ. і військ. діяч Іван та сестра спів­ачка Марія Сіяки.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю