Муроване
Визначення і загальна характеристика
МУРО́ВАНЕ — село Старосамбірського району Львівської області. Мурован. сільс. раді підпорядк. села Березів, Тарнавка та Шумина. М. знаходиться на правому березі р. Стривігор (притока Дністра), побл. підніжжя Лисої Гори (659 м над р. м.), за бл. 20 км від пункту пропуску на укр.-польс. кордоні Смільниця, 12 км від райцентру та 9 км від залізнич. ст. Хирів. Площа 1,38 км2. За переписом насел. 2001, у М. проживали 689 осіб; 2019 — бл. 600 осіб; переважно українці. Вперше згадується у писем. джерелах 1374. Здавна поселення мало назву Ляшки Муровані та належало шляхет. родині Гербуртів. Від поч. 16 ст. — у власності шляхет. родини Тарлів, які побудувати тут родин. замок (1914 зруйнований рос. артилерією, оскільки в ньому 1604 перебував моск. цар Лжедмитрій І; донині збереглися руїни). 1560 надано Маґдебур. право. Згодом Ляшки Муровані стали власністю шляхет. родини Мнішеків. За першим поділом Польщі 1772 відійшли до Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). У 18 ст. побл. замку закладено парк (від 1984 — пам’ятка садово-парк. мистецтва місц. значення; 4,6 га). Після 1815 власниками були Е. Зербоні де Сполетті, М. Богданович, М. Красіцький. 1919–39 — знову під владою Польщі. До 1934 тут існували 2 окремих поселення — м. Ляшки Муровані та однойм. село. 1938 мешкали 468 поляків, 460 українців і 6 євреїв. У вересні 1939 сюди увійшли рад. війська. Від червня 1941 до серпня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Мешканці зазнали сталін. репресій. До серед. 1950-х рр. у М. і його околицях вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. У М. — неповна середня школа; Нар. дім, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Пам’ятки архітектури: костел Непороч. Зачаття Пресвятої Діви Марії і св. Георгія (серед. 18 ст.; нині греко-катол. церква Покрови Пресвятої Богородиці), костел св. Йосипа Обручника (кін. 18 ст.; нині православна церква св. Миколая). Зберігся садиб. будинок 19 ст., в якому деякий час у 20 ст. містилася школа. Також охороняється пам’ятка природи місц. значення Алея вікових лип (дворядна; веде від центру села через парк до залишків замку). Серед видат. уродженців — літературознавець, бібліограф І. Лозинський і майстер гутного скла Й. Гулянський.
Додаткові відомості
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Населені пункти 
