Кіровське

Визначення і загальна характеристика

КІ́РОВСЬКЕ (до 1938 — Обухівка) — селище міського типу Дніпропетровського району Дніпропетровської області; західне лівобережне передмістя Дніпропетровська. Кіров. селищ. раді підпорядк. с. Горянівське. Знаходиться на лівому березі Дніпра (Дніпродзержинське водосховище), у місці впадіння в нього Орелі, за 25 км від обл. центру, за 20 км від залізнич. ст. Нижньодніпровськ і за 10 км від залізнич. ст. Балівка. Площа 14,9 км². Насел. 8249 осіб (2001, складає 101,8 % до 1989), переважно українці. Має сполучення з Дніпропетровськом автомоб. і річк. видами транспорту. На тер. К. досліджено кілька поселень доби бронзи, катакомб. і зруб. культур (кін. 3 — поч. 1 тис. до н. е.). Тут знайдено 2 скарби бронз. виробів — серпи, кинджали, сокири. За твердженням переваж. більшості дослідників, с. Обухівка засн. у 2-й пол. 18 ст. Водночас існують припущення про більш давню його історію. Зокрема, за нар. переказами, тут був хутір козака А. Обуха ще в період Визв. війни під проводом Б. Хмельницького. Обухівка входила до Оріл., а згодом — до Протовчан. паланок. У 19 — на поч. 20 ст. — село Кам’ян. волості Новомоск. пов. Катеринослав. губ. 1886 в Обухівці нараховувався 351 двір, мешкало 1930 осіб. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жит. зазнали сталін. репресій, потерпали від голодомору 1932–33. Від 1938 — смт із сучас. назвою. У цьому ж році приєднано с. Сугаківка. Від серпня 1941 до жовтня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. У 19 ст. гол. водоймою було оз. Чередницьке (Шпакове). 1964 під час будівництва Дніпродзерж. ГЕС для Орелі прокладено нове русло, на 70 км нижче за течією від старого, внаслідок чого поруч із К. виникла нова приміс. рекреац. зона Дніпропетровська з базами та будинками відпочинку, дачними с-щами. Відтоді влітку від Дніпроп. річк. вокзалу в напрямку обухів. плавнів щоденно відправлялася величезна кількість катерів (інтенсивність судноплавства значно впала наприкінці 1990-х рр.). 1990 на базі заказників Таром. уступ і Обухів. плавні утвор. Дніпровсько-Орільський природний заповідник. 1959 у К. мешкало 7,9 тис., 1970 — 7,3 тис., 1979 — 7,6 тис., 1999 — 7,9 тис. осіб. Нині 95 % насел. смт працює у Дніпропетровську. У К. — 2 середні школи, дитсадок; Будинок культури, 2 б-ки; мед. амбулаторія, фельдшер. пункт; у с. Горянівське — середня школа; фельдшер.-акушер. пункт. Діють 4 реліг. громади УПЦ МП. Встановлено пам’ятники воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни, скорбот. матері, пам’ятний знак жертвам голодомору 1932–33. Серед видат. уродженців — художник В. Гура.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю