Науменко Наталія Валентинівна
НАУ́МЕНКО Наталія Валентинівна (01. 01. 1976, Київ) — літературознавець, поетеса. Дочка Г. Сімахіної. Доктор філологічних наук (2010), професор (2013). Член НСПУ (2015). Закін. Нац. університет «Києво-Могилян. академія» (1998) та Нац. пед. університет (Київ, 2017). Від 1998 працює у Нац. університеті харч. технологій (Київ): 2012–18 — професор кафедри українознавства, від 2018 — каф. іноз. мов профес. спрямування. Наукові дослідження: укр. та зарубіжна література, історія та теорія культури, теорія літ-ри й віршування, методика викладання укр. та англ. мов, культурол. аспекти здорового способу життя. Пише вірші укр., рос., англ. мовами. Ліричні збірки Н. виразно засвідчують сповідування авторкою естетизму, краса для неї — феномен сакральний. Їй властиве вдале поєднання природ. естет. смаку й глибокої обізнаності з формами й засобами світ. поезії. Насамперед приваблює різноманітність уживаних нею вірш. форм у рамках традиц. силабо-тоніч. системи віршування.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Княгиня. К., 2006; Розмарин. К., 2011; Необроблений смарагд. К.; Дрогобич, 2013; Смарагдове місто. К., 2016.
- Основні праці
- Серпантинні дороги поезії: природа та тенденції розвитку українського верлібру. К., 2010; Образ макросвіту у мікросвіті художнього твору: символ у формозмістовому полі української новели кінця ХІХ — початку ХХ століть. К., 2013; «Кому не мріялось, що є незнана Муза…»: літ.-крит. статті. К., 2014; Черлений дзвін, цілитель душ нетлінний: образи вина в українській поезії. К., 2018; An Endeavor of Freedom: Modern Anthologies of Ukrainian Free Verse // Pytannia literaturoznavstva. 2018. № 98.
Рекомендована література
- Шалагінов Б. Фундаментальне дослідження про український верлібр // Укр. мова і література в серед. школах, г-зіях, ліцеях і колегіумах. 2010. № 5;
- Зимомря М. Стежиною до смарагдового міста (Спроба літературного портрету Наталії Науменко) // Науменко Н. Необроблений смарагд. К.; Дрогобич, 2013;
- О’Лір О. Смарагдові строфи Наталії Науменко // ЛУ. 2014, 2–9 січ.
Завантажити статтю
Людина 
