Нахтіґал Райко
НА́ХТІҐАЛ Райко (Nahtigal Rajko; 14. 04. 1877, м. Ново-Место, нині Словенія — 29. 03. 1958, Любляна) — словенський мовознавець. Дійсний член (1938), перший президент (1939–42) Словен. АН і мистецтв, член-кореспондент Серб. королів. АН (1930), Югослав. АН та мистецтв (1931). Закін. філос. факультет Віден. університету (1900), де 1901 захистив доктор. дис. 2 р. перебував у наук. відрядженні в Росії. Потім викладав рос. мову у навч. закладах Відня, зокрема в Інституті сх. мов. Від 1913 — екстраординар. проф., від 1917 — ординар. проф. слов’ян. філології Університету в м. Ґрац (нині Австрія). Від 1919 — ординар. проф. слов’ян. філології, водночас 1919–20 та 1934–35 — декан філос. ф-ту, 1927–28 — ректор Люблян. університету. Засн. і голова Наук. товариства гуманітар. наук в Любляні (1921–39). Наукові дослідження: старослов’ян. і російської мови, порівнял. граматика слов’ян. мов, історія слов’ян. писемності. Автор посібника «Slovanski jeziki» (Ljubljana, 1938; 1952; нім. мовою — Вестбаден, 1961; російською мовою — Москва, 1963). Опублікував давньорус. епос «Slovo o polku Igoŕevě» (Ljubljana, 1954), в якому подав текст першого вид. 1800, реконструкцію давньорус. тексту; лат. транскрипцію твору та переклад пам’ятки словен. мовою (за ритмікою наближений до оригіналу). Праця містить також коментарі, словник, родовід давньорус. князів та геогр. карту з об’єктами, згаданими в тексті.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Akzentbewegung in der russischen Formen- und Wortbildung I. Substantiva auf Konsonanten. Heidelberg, 1922; Starocerkvenoslovanske študije. Ljubljana, 1936; Ruski jezik v poljudnoznanstveni luči. Ljubljana, 1946.
Завантажити статтю
Людина 