КІ́ТИК Василь Іванович (11. 04. 1923, с. Мисцова Краківського воєводства, Польща — 24. 07. 1984, Львів) — геолог. Батько Андрія та Івана Кітиків. Доктор геолого-мінералогічних наук (1968), професор (1977), член-кореспондент АН УРСР (1982). Закінчив Львівський політехнічний ін­ститут (1951). Працював 1951–54 у тресті «Укр­східнафторозвідка»; 1956–84 — в Ін­ституті геології і геохімії горючих копалин АН УРСР (Львів): 1956–63 — вчений секретар, 1963–84 — за­ступник директора з наукової роботи, водночас 1969–84 — завідувач від­ділу соляних структур нафтогазоносних областей. Ви­вчав нафтогазоносність солянокупольних областей, досліджував механізм утворе­н­ня соляних структур і дис­гармонійних складок. Автор концепції дис­гармонійної складчастості осадових товщ, що має практичне значе­н­ня для про­гнозу та пошуків вуглеводнів. Досліджував також про­блеми геології та геохімії сірчаних і поліметалічних родовищ.