Кітик Василь Іванович

Визначення і загальна характеристика

КІ́ТИК Василь Іванович (11. 04. 1923, с. Мисцова Краків. воєводства, Польща — 24. 07. 1984, Львів) — геолог. Батько Андрія та Івана Кітиків. Доктор геолого-мінералогічних наук (1968), професор (1977), член-кореспондент АН УРСР (1982). Закін. Львів. політех. ін­ститут (1951). Працював 1951–54 у тресті «Укр­східнафторозвідка»; 1956–84 — в Ін­ституті геології і геохімії горючих копалин АН УРСР (Львів): 1956–63 — вчений секр., 1963–84 — за­ступник директора з наукової роботи, водночас 1969–84 — завідувач від­ділу соляних структур нафтогазонос. областей. Ви­вчав нафтогазоносність солянокупол. областей, досліджував механізм утворе­н­ня соляних структур і дис­гармоній. складок. Автор концепції дис­гармоній. складчастості осад. товщ, що має практичне значе­н­ня для про­гнозу та пошуків вуглеводнів. Досліджував також про­блеми геології та геохімії сірчаних і поліметаліч. родовищ.

Пр.: Геологія нафтових родовищ України. 1959 (спів­автор); Условия образования соляных структур. 1963 (спів­автор); Соляная тектоника Дне­провско-Донецкой впадины. 1970; Дис­гармоничные складки осадочных толщ: Опыт морфологической типизации. 1979; Ртутоносность соляных куполов Дне­провско-Донецкой впадины. 1981; Галоген­ные формации Украины. 1983 (усі — Київ).

Літ.: Василий Иванович Китык: Библиогр. указ. Л., 1983; Член-кореспондент АН України Василь Іванович Кітик (до 70-річчя від дня народж.) // Геологія і геохімія горючих копалин. 1993. № 2–3.

А. В. По­бережський

Завантажити статтю