Кіттнер Альфред
КІ́ТТНЕР Альфред (Kittner Alfred; 24. 11. 1906, Чернівці — 14. 08. 1991, м. Дюссельдорф, Німеччина) — німецький поет, перекладач, есеїст. Під час 1-ї світової війни разом із родиною мешкав у Відні. Повернувся до Чернівців, навч. у гімназії. Студіював германістику в м. Бреслау (нині Вроцлав, Польща). Ранній цикл його експресіоніст. віршів втрачено. Дебютував 1923 у ж. «Lache, Bajazzo». Друкувався у часописах «Prager Tagblatt», «Wiener Tag» (1-а премія за вірш «Der Mond der Städte» — «Місяць міст», 1937). Працював у Чернівцях банків. службовцем, ред. г. «Der Tag» (1932–35) та «Czernowitzer Tagblatt» (від 1935), у міській б-ці (1940). У воєнні роки перебував у чернів. ґетто, депортов. у труд. табори на примус. роботи в каменоломнях між містами Тульчин і Бершадь Вінн. обл. Навесні 1944 повернувся у Чернівці. 1944 три вірші К. про переслідування євреїв опубл. у моск. ж. «Internationale Literatur: Deutsche Blätter». Від 1945 — у Бухаресті, працював бібліотекарем Товариства культур. зв’язків із Рад. Союзом, дир. б-ки Інституту культур. зв’язків із закордоном; водночас виступав як культур. оглядач на радіо. Від 1958 — на творчій роботі. Приятелював із А. Марґул-Шпербером, після смерті якого став осн. інтеграц. фігурою німецькомов. літ-ри Буковини. Після поїздки на Літ. конгрес до ФРН від 1980 жив у Дюссельдорфі. У Бухаресті його величезну бібліотеку з автор. рукописами та рідкіс. виданнями знищено румун. владою. Автор зб. віршів «Der Wolkenreiter. Gedichte 1925–1938» («Хмарний вершник. Поезії 1925–1938», Чц., 1938; Ахен, 2004). Страхітливий табір. досвід відобразив у зб. віршів «Hungermarsch und Stacheldraht» («Голодний марш і колючий дріт», Бухарест, 1956). Після 14-ти р. заборони на друк, в які К. піддавали критиці як космополіта, у Бухаресті видано поет. кн. «Flaschenpost» («Пляшкова пошта», 1970) та «Gedichte» («Поезії», 1973; премія СП Румунії), «Schattenschrift» («Абетка тіней», Ахен, 1988; премія А. Ґріфіуса), що засвідчили здатність К. відходити від традиц. класично-романтич. модальностей до асоціатив. мислення, екзистенц. тем і модер. поет. форм. Твори К. отримали схвал. відгуки Ф. Брауна, М. Германн-Нейсе, Р. Фукса, Я. Гарінґера. Переклав окремі вірші румун. авторів (М. Емінеску, Тудор Арґезі, Н. Кассіан, З. Станку, М. Преда, В. Порумбаку, А. Одобеску). Упорядник твор. спадщини А. Марґул-Шпербера, О.-В. Чізека. Брав участь в укладанні антології «Versunkene Dichtung der Bukowina» («Затонула поезія Буковини», Мюнхен, 1994), автобіогр. кн. «Erinnerungen» («Спогади», Чц., 1996). Окремі поезії К. українською мовою переклав П. Рихло (вміщені в антології німецькомов. поезії Буковини «Загублена арфа», Чц., 2008).
Рекомендована література
- G. Csejka. Der Innere Quell. Zum 70. Geburtstag Alfred Kittners. Ein Gespräch // Neue Literatur. 1976. № 11;
- P. Motzan. Erlebnis- und Bildungslyriker: Alfred Kittner // Там само. 1978. № 5;
- H. Abret. Begegnungen mit Alfred Kittner // Südostdeutsche Vierteljahresblätter. München, 1987;
- Рихло П. «Я люблячим покину білий світ…» // Буковин. віче. 1991, 8 лют.;
- Його ж. Понад часом і гнівом // Час. 1993, 8 серп.;
- W. Kirsten. Literastelli. Alfred Kittner zum 100. Geburtstag // Spiegelungen. 2006. № 4.
Завантажити статтю
Людина 
