НАМІТО́КОВ Кемаль Кадирович (10. 08. 1923, аул Понежукяй, нині Респ. Адигея, РФ — 02. 10. 2014, Харків) — фахівець у галузі електрофізики, електро­апаратобудува­н­ня, світлотехніки. Канд. фіз.-мат. (1962), д-р тех. (1970) н., професор (1972). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1985). Учасник 2-ї світової вій­ни. Закін. Ростов. університет (РФ, 1951). Працював на Харків. електромех. заводі (1951–59); в ін­ституті «ВНДІ­електро­апарат» (Харків, 1960–79), де очолював послідовно фіз.-тех. лаб., від­діл про­блем. роз­робок і від­діл. наук. дослідж. та ви­пробувань низьковольт. апаратів; проф. Харків. ін­ституту механізації с. господарства (1970–71) та політех. ін­ституту (1972); професор (1973–2014), зав. (1979–2002) каф. світлотехніки та джерел світла Харків. академії міського господарства. Засн. наук. шкіл з електр. апаратів і світлотехніки. Досліджував електроероз. явища та процеси у газових роз­рядах; комутац. апарати керува­н­ня та захисту; газорозрядні джерела світла та пу­скорегулюв. апарати. Роз­робив низку оригін. методик роз­рахунків та екс­периментів, що ви­значають динам. характеристики електроероз. процесів та агрегат. склад речовини; ввів поня­т­тя коефіцієнта викиду, з урахува­н­ням якого зроблено поясне­н­ня спо­стережуваних роз­біжностей теорії та екс­перименту; за­пропонував критерій електротеплового вибуху зон концентрації струму в провід­никах.