Нем’ятий Олександр Григорович
НЕМ’Я́ТИЙ Олександр Григорович (27. 07. 1954, м. Беслан, Пн. Осетія, РФ) — живописець, графік. Закін. Дніпроп. художнє училище (нині Дніпро, 1975; викл. К. Беркута, В. Загубибатько), відділ. станк. графіки Харків. худож.-пром. інституту (1982; майстерня В. Ненадо). Працює у Дніпрі: художник-оформлювач металург. інституту (1975–76); викл. рисунка та малюнка центр. міської худож. школи (1977); створював вітражі та монум. розписи (1983–88); кер. дит. худож. студії тресту «Дніпроважбуд» (1985–89); викл. живопису, малюнка та композиції театр.-худож. коледжу (від 1989). Основні галузі — олій. жи- вопис, станк. і книжк. графіка. Працює в реаліст. манері з елементами експресіонізму. Продовжує традиції живопису П. Левченка, С. Васильківського. Щоліта виїздить на пленер до с. Ковпаківка Новомоск. р-ну Дніпроп. обл. Гол. тема — природа Приорілля. Оформив кн. «Излом» Ж. Парфімчука (1994), «Дорогою дощу» М. Павленка (1998), «Комета Лоренца» О. Хургіна (1999); «Галатея», «П’ємонт — недалеко» (обидві — 1998), «Стоим на звездном сквозняке» (2002; усі — Дніпропетровськ), «Осінні люди» (Л., 2015) Лесі Степовички. Учасник міських, обл., всеукр. худож. виставок від 1992. Персон. — у Львові (1992), Дніпрі (1998, 2000–01, 2014, 2018). Окремі роботи зберігаються у Музеї «Літ. Придніпров’я», ХМ та Музеї укр. живопису (усі — Дніпро), Львів. музеї зх.-європ. мистецтва.
Додаткові відомості
- Основні твори
- графічні серії — «Міські пейзажі», «Письменники Розстріляного Відродження», «Видатні сучасники», «Портрети-шаржі митців» (усі — 1980–2020), «Липнева ніч» (2015–19); «Оріль. Дніпро. Ніч» (2014); живопис — cерії «Череда» (2016–18), «Мамай» (2017); «Мальви» (2017).
Рекомендована література
- Степовичка Л. Н. Орільський вернісаж. Олександр Нем’ятий // Січеслав. 2005. № 5;
- Мазуренко І. В. Самотні мандрівники (художники Сергій Алієв-Ковика та Олександр Нем’ятий) // Хроніка–2000. Вип. 74. 2008;
- О. Нем’ятий. Живопис: Буклет персон. виставки. Дн., 2018.
Фотоілюстрації
.jpg "О. Нем'ятий. «Орільські соняхи» – обкладинка до кн. «Осінні люди» Лесі Степовички (Львів, 2015)")
Завантажити статтю
Людина 
