Нестеров Павло Петрович

НЕ́СТЕРОВ Павло Петрович (10(23). 02. 1903, м. Тула, Росія — 17. 10. 1978, Харків) — фахівець у галузі гірничої механіки. Батько А. Нестерова. Доктор технічних наук (1947), професор (1948), член-кореспондент АН УРСР (1948). Державні нагороди СРСР. Закін. Моск. гірн. інститут (1932). Працював викл. Київ. гірн.-геол. інституту (1933–35); ст. н. с. Інститутів гірн. механіки АН УРСР (Київ, 1935–38) та гірн. справи АН СРСР (м. Люберці Моск. обл., 1938–48); завідувач кафедри гірн. механіки й устаткування гірн. підприємств Харків. гірн. інституту (1948–66), одночасно — завідувач відділу механіки підйому Інституту гірн. справи АН УРСР (від 1963 — відділ у складі Дніпроп. філії Інституту механіки АН УРСР); зав. однойм. відділу Інститутів геотех. механіки (Дніпропетровськ, нині Дніпро, 1967–78) та проблем машинобудування (Харків, 1978) АН УРСР. Досліджував питання теорії й практики підйому руди, зокрема багатоканат. та ін. видів підйому з глибоких шахт. Зробив вагомий внесок у розроблення теорії рац. конструювання та технології виробництва сталевих канатів, засобів для зменшення технол. навантажень у процесі виготовлення канату та зниження його зношуваності. Був одним із провід. спеціалістів у цій галузі не лише в СРСР, а й за кордоном. Створив нову теорію конструювання шахт. канатів, де вперше канат розглядався як складний агрегат, а також науково пояснив явища, що відбуваються в канаті у процесі виробництва й експлуатації. Застосування цієї теорії дало можливість збільшити працездатність і довговічність роботи канатів. Н. — ініціатор створення навч. і наук. лабораторій гірн. механіки: підйому, вентиляції, насосів. Під його керівництвом розроблено і вперше в СРСР здійснено беззрівнял. багатоканат. підйом, що згодом набув популярності в усьому світі.

Завантажити статтю