Нятко Поліна Мусіївна

НЯ́ТКО Поліна Мусіївна (справж. – Табачникова; 08(21). 10. 1900, с. Карабачин, нині Житомир. р-ну Житомир. обл. – 12. 10. 1994, Київ) – актриса, педагог. Доц. (1946). Народний артист УРСР (1951). Сталінcька премія (1948, 1950). Закін. Київ. муз.-драм. школу М. Лисенка (1918). Відтоді виступала у Молодому театрі (Київ); 1920–60 (з перервами) – Київ. укр. драм. театрі ім. І. Франка; 1925–26 – Одес. держдрамі. Водночас 1940–60 – викладач і завідувач кафедри сценіч. слова Київ. інституту театр. мистецтва. Серед учнів – О. Кусенко, А. Роговцева, Е. Бистрицька, Ю. Тимошенко, Ю. Березін та ін. Авторка спогадів про Леся Курбаса у зб. «Молодий театр. Генеза. Завдання. Шляхи» (К., 1991).

Ролі: Мавка («Лісова пісня» Лесі Українки), Ганна («Не судилось» М. Старицького), Катерина, Марія Смерека, Ага Щука («В степах України», «Макар Діброва», «Калиновий гай» О. Корнійчука), Мамаїха («Дума про Британку» Ю. Яновського), Дуняша («Вишневий сад» А. Чехова), Меланія («Єгор Буличов та інші» М. Горького), Діана Михайлівна («Не називаючи прізвищ» В. Минка), Пані Журден («Міщанин-шляхтич» Ж.-Б. Мольєра); у кіно – Оксана («Коліївщина», 1933, реж. І. Кавалерідзе, «Українфільм»), Ага Щука («Калиновий гай», 1953, реж. Т. Левчук), Мати Шугая («Дипломати мимоволі», 1976, реж. О. Мішурін), Ганна Остапівна («Смужка нескошених диких квітів», 1978, реж. Ю. Іллєнко; усі – Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка).

Літ.: Про Поліну Нятко: Зб. К.,1985; Коломієць Р. Акторка від Бога: (До 100-річчя від дня народж. П. М. Нятко) // Мист. обрії’2000: Альм. К., 2002.

Н. А. Пономаренко

Основні ролі

Мавка («Лісова пісня» Лесі Українки), Ганна («Не судилось» М. Старицького), Катерина, Марія Смерека, Ага Щука («В степах України», «Макар Діброва», «Калиновий гай» О. Корнійчука), Мамаїха («Дума про Британку» Ю. Яновського), Дуняша («Вишневий сад» А. Чехова), Меланія («Єгор Буличов та інші» М. Горького), Діана Михайлівна («Не називаючи прізвищ» В. Минка), Пані Журден («Міщанин-шляхтич» Ж.-Б. Мольєра); у кіно – Оксана («Коліївщина», 1933, реж. І. Кавалерідзе, «Українфільм»), Ага Щука («Калиновий гай», 1953, реж. Т. Левчук), Мати Шугая («Дипломати мимоволі», 1976, реж. О. Мішурін), Ганна Остапівна («Смужка нескошених диких квітів», 1978, реж. Ю. Іллєнко; усі – Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка).

Рекомендована література