НІ́ГЕР (справж. — Джанаев Иван; 21. 10 (02. 11). 1898, с. Сіндзісар, нині Алагир. р-ну, Пн. Осетія–Аланія, РФ — 03. 05. 1947, м. Дзауджикау, нині Владикавказ, Пн. Осетія–Аланія, РФ) — осетинський поет, пере­кладач, літературо­­знавець, публіцист. Закін. Пн.-Осетин. пед. ін­ститут (1930), навч. в аспірантурі, 1936–47 — завідувач від­ділу історії осетин. літ-ри Пн.-Осе­тин. НДІ (обидва — Владикавказ). Досліджував нарт. епос осетинів, поетику творів К. Хетагурова, О. Пушкіна та ін. Писати почав 1914, пере­важно осетин. мовою. Сюжети деяких поем («Сын Уахатага удалой Гу­йман», «Симд баделят», «Сатайхан» та ін.) взяв із нар. творчості й зберіг їхню поетику, обробляючи фольклорні твори поет загострював їхню соц. й етичну спрямованість. Н. вважав, що поезія повин­на служити правді життя й від­ображати її. Пере­кладав твори перс. поетів, рос. письмен­ників, автор пере­кладу осетин. мовою вірша «Заповіт» та поеми «Кавказ» Т. Шевченка (ж. «Мах дуг», 1939, № 2/3; г. «Рœстдзинад», 1939, 9 мар­та; 1954, 17 января), що згодом уві­­йшли до вид. творів укр. поета осетин. мовою (Орджонікідзе, 1954).