НІКІФОРО́ВСЬКИЙ Петро Михайлович (25. 11(07. 12). 1879, с. Махірово, нині Вітеб. обл., Білорусь — 05. 05. 1952, Львів) — фізіолог. Доктор медицини (1910), професор (1920). Премія ім. І. Па­влова (1910). Закін. Військ.-мед. академію у С.-Петербурзі, згодом Петро­град, 1907), де від­тоді й працював (з пере­рвою). 1911–12 був у наук. від­ряджен­ні у фізіол. лаб. Німеч­чини, Нідерландів, Великої Британії. 1917–19 — пом. зав. фізіол. від­ділу Ін­ституту екс­перим. медицини (Пе­тро­град). Від 1920 — завідувач кафедри фізіології Воронез. університету, 1940–47 — Ставроп. мед. ін­ституту (обидва — РФ). 1947–52 — завідувач кафедри фізіології людини і тварин Львів. університету. Наукові дослідже­н­ня: фармакологія вищої нерв. діяльності, умовні рефлекси на час, фізіологія печінки і селезінки, травле­н­ня у шлунку.