Коган Олександр Лазарович

КО́ГАН Олександр Лазарович (03. 12. 1895, Одеса — 01. 05. 1980, Ленінград, нині С.-Петербург) — композитор, музикознавець, педагог. Професор (1948). Член СКУ (1937). Закін. Одес. консерваторію (1925; кл. композиції В. Малішевського, В. Золотарьова). Відтоді — організатор і викл. Муз. училища. 1932–76 викладав у Консерваторії (з перервою): 1945–50 — декан теор. ф-ту, 1951–68 — завідувач кафедри теорії музики. Водночас 1933–37 — заступник директора Спец. муз. школи-інтернату (усі — Одеса). 1941–44 — викладач і зав. навч. частини Куйбишев. муз. училища (нині Самара, РФ). 1977 виїхав до Ленінграда. Автор «Учебника сольфеджио» (1930–31, вып. 1–3), «Хрестоматии для гармонического анализа» (1933), «Пособия для развития слуховых навыков» (1935–46, вып. 1–4; усі — Одеса). Серед учнів — музикознавці В. Шип, О. Красотов, В. Алексєєв, Й. Дорфман.

Тв.: для симф. оркестру — поема «Одеса» (1946), «Легенда» (1967), 2 увертюри (1952, 1954); для оркестру нар. інструментів — Увертюра (1963); Струн. квартет (1950), 2 дит. квартети (1931, 1935); Фортепіанне тріо (1947); для скрипки й фортепіано — 2 сонатини (1950, 1952); для домри й фортепіано — Сонатина (1970); п’єси для фортепіано; хори, пісні.

Літ.: Памяти ушедших // Сов. музыка. 1980. № 9.

С. В. Мірошниченко

Основні твори

для симф. оркестру — поема «Одеса» (1946), «Легенда» (1967), 2 увертюри (1952, 1954); для оркестру нар. інструментів — Увертюра (1963); Струн. квартет (1950), 2 дит. квартети (1931, 1935); Фортепіанне тріо (1947); для скрипки й фортепіано — 2 сонатини (1950, 1952); для домри й фортепіано — Сонатина (1970); п’єси для фортепіано; хори, пісні.