Коган Олександр Лазарович
КО́ГАН Олександр Лазарович (03. 12. 1895, Одеса — 01. 05. 1980, Ленінград, нині Санкт-Петербург) — композитор, музикознавець, педагог. Професор (1948). Член СКУ (1937). Закінчив Одеську консерваторію (1925; клас композиції В. Малішевського, В. Золотарьова). Відтоді — організатор і викладач Музичного училища. 1932–76 викладав у Консерваторії (з перервою): 1945–50 — декан теоретичного факультету, 1951–68 — завідувач кафедри теорії музики. Водночас 1933–37 — заступник директора Спеціальної музичної школи-інтернату (усі — Одеса). 1941–44 — викладач і завідувач навчальної частини Куйбишевського музичного училища (нині Самара, РФ). 1977 виїхав до Ленінграда. Автор «Учебника сольфеджио» (1930–31, вып. 1–3), «Хрестоматии для гармонического анализа» (1933), «Пособия для развития слуховых навыков» (1935–46, вып. 1–4; усі — Одеса). Серед учнів — музикознавці В. Шип, О. Красотов, В. Алексєєв, Й. Дорфман.
Додаткові відомості
- Основні твори
- для симф. оркестру — поема «Одеса» (1946), «Легенда» (1967), 2 увертюри (1952, 1954); для оркестру нар. інструментів — Увертюра (1963); Струн. квартет (1950), 2 дит. квартети (1931, 1935); Фортепіанне тріо (1947); для скрипки й фортепіано — 2 сонатини (1950, 1952); для домри й фортепіано — Сонатина (1970); п’єси для фортепіано; хори, пісні.