ОБОЛЕ́НЦЕВ Роман Дмитрович (01. 11. 1906, с. Олексіївка Зміїв. пов. Харків. губ., нині Лозів. р-ну Харків. обл. — 27. 10. 1968, Київ) — фахівець у галузі нафтохімії. Брат Ф. Оболенцева. Доктор хімічних наук (1951), професор (1953). Заслужений діяч науки Башкир. АРСР (1957) та РРФСР (1964). Закін. Ленінгр. університет (нині С.-Пе­тербург, 1936). Працював 1935–41 на н.-д. екс­перим. заводі «Хімгаз» у Ленін­граді; 1941–51 — у Саратов. університеті: від 1944 — засн. та завідувач кафедри хім. пере­робки нафти і газу; від 1951 — в Ін­ституті орган. хімії в Уфі (Башкорто­стан; обидва — РФ): від 1953 — завідувач від­ділу хімії, від 1961 — директор; водночас — голова Президії Башкир. філії АН СРСР (1956–64) та наук. ради з про­блеми «Хімія і технологія орган. сполук сірки» при Держ. комітеті з науки і техніки РМ СРСР (1960–68). У 1968 — за­ступник директора з наукової роботи Ін­ституту хімії високомолекуляр. сполук АН УРСР (Київ). О. — основоположник хімії природ. сіркоорган. сполук нафти. Роз­робив теор. основи пере­робле­н­ня сірчистих і високосірчистих нафт Урало-Поволжя й Зх. Сибіру. Під його керівництвом синтезовано понад 200 індивід. сполук високого ступеня чистоти, що моделюють компоненти сірчистих сполук нафти, за допомогою яких уперше по­дано класифікацію компонентів нафти сх. р-нів СРСР.