Овечко Іван
Визначення і загальна характеристика
ОВЕ́ЧКО Іван (20. 05. 1920, с. Володимирівка, нині Мелітоп. р-ну Запоріз. обл. — 04. 11. 2002, містечко Ґрілей побл. Денвера, шт. Колорадо, США) — письменник, літературознавець, критик, громадський діяч. Навч. 1938–41 у Ворошиловгр. пед. інституті (нині Луганськ), водночас учителював на Донбасі. Під час 2-ї світової війни перебував у Німеччині. 1949 виїхав до Бразилії, 1959 — до США. Тут він працював у ред. г. «Свобода» та ін. укр. виданнях, від 1969 — асист., згодом — проф. слов’ян. мов Університету Пн. Колорадо (Ґрілей). Заснував видавництво «Украпрес», видавав однойм. щомісяч. журнал, у якому вміщував аналіт. статті з різних проблем укр. життя. Автор числен. розвідок, репортажів, рец., нарисів, оповідань, гуморесок в укр. еміграц. періодиці: «Українська думка» (Велика Британія), «Шлях перемоги» (Німеччина), «Хлібороб», «Праця» (обидва — Бразилія), «Наш клич» (Арґентина), «Свобода», «Америка», «Вільний світ», «Народна воля», «Національна трибуна» (усі — США). Упорядник англомов. довідника «Ukraine and Ukrainians» («Україна та українці», Ґрілей, 1984; 1985).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Ти був чужий: Бразилія очима українця. Сан-Паулу, 1957; Не плач, Україно: Поезії. Лос-Анджелес, 1965; Вибрані статті. Т. 1–4. Гантінґтон-Парк, 1967–73; Вибрані поезії, нариси, оповідання, статті, рецензії. Лос-Анджелес, 1970; Чехов і Україна. Мюнхен, 1973; Нумо до праці. Лос-Анджелес, 1980.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
