Овечко Іван

Визначення і загальна характеристика

ОВЕ́ЧКО Іван (20. 05. 1920, с. Володимирівка, нині Мелітоп. р-ну Запоріз. обл. — 04. 11. 2002, містечко Ґрілей побл. Денвера, шт. Колорадо, США) — письмен­ник, літературо­­знавець, критик, громадський діяч. Навч. 1938–41 у Ворошиловгр. пед. ін­ституті (нині Луганськ), водночас учителював на Донбасі. Під час 2-ї світової вій­ни пере­бував у Німеч­чині. 1949 ви­їхав до Бразилії, 1959 — до США. Тут він працював у ред. г. «Свобода» та ін. укр. ви­да­н­нях, від 1969 — асист., згодом — проф. словʼян. мов Університету Пн. Колорадо (Ґрілей). Заснував видавництво «Укра­прес», видавав однойм. щомісяч. журнал, у якому вміщував аналіт. стат­ті з різних про­блем укр. життя. Автор числен. роз­відок, репортажів, рец., нарисів, оповідань, гуморесок в укр. еміграц. періодиці: «Українська думка» (Велика Британія), «Шлях пере­моги» (Німеч­чина), «Хлібороб», «Праця» (обидва — Бразилія), «Наш клич» (Арґентина), «Свобода», «Америка», «Вільний світ», «Народна воля», «Національна трибуна» (усі — США). Упорядник англомов. довід­ника «Ukraine and Ukrainians» («Україна та українці», Ґрілей, 1984; 1985).

Пр.: Ти був чужий: Бразилія очима українця. Сан-Паулу, 1957; Не плач, Україно: Поезії. Лос-Анджелес, 1965; Ви­брані стат­ті. Т. 1–4. Гантінґтон-Парк, 1967–73; Ви­брані поезії, нариси, оповіда­н­ня, стат­ті, рецензії. Лос-Анджелес, 1970; Чехов і Україна. Мюнхен, 1973; Нумо до праці. Лос-Анджелес, 1980.

Літ.: Пером і словом: Іван Овечко у дзеркалі 25-річної діяльності за океаном. 1950–1975. Лос-Анджелес, 1975; Славутич Яр. Поет, письмен­ник, журналіст // Укр. література в Канаді: Вибр. дослідж., ст. й рец. Едмонтон, 1992.

В. П. Лаба

Завантажити статтю