Одеський національний медичний університет

ОДЕ́СЬКИЙ НАЦІОНА́ЛЬНИЙ МЕДИ́ЧНИЙ УНІВЕРСИТЕ́Т Засн. 1900 як мед. факультет Новорос. університету в Одесі. Його від­кри­т­тю пере­дувало будівництво мед. містечка, що складалося з корпусів для теор. каф. і лікарняного комплексу для клін. каф. (від 1896). Першим деканом став В. Під­висоць­кий (1900–05), який багато зробив для організації навч. процесу на ф-ті. Тоді ж створ. музеї нормал. і патол. анатомії при від­повід. каф. (див. Музей нормальної анатомії Одеського національного медичного університету та Музей патологічної анатомії Одеського національного медичного університету). 1920 мед. факультет обʼ­єд­нано з Одес. вищими жін. мед. курсами (1910–20) в Одес. мед. академію, яку на­ступ. року перейм. в ін­ститут. 1937 до нього при­єд­нано Одес. вироб. мед. ін­ститут (1931–37). Від 1951 — ім. М. Пирогова; від 1994 — Одес. мед. університет, 2010 на­дано статус національного. Нині Університет має 12 навч. корпусів (заг. пл. 27,7 тис. м2), 608 навч. аудиторій, кабінетів і лаб. У його структурі діють 3 мед. (№ 1, № 2 і № 3), стоматол., фармацевт., між­нар. факультети з під­готов. від­діл., а також факультет післядиплом. освіти (загалом 59 каф.); видавн.-полігр. комплекс, бібліотека (книжк. фонд становить 800 тис. книг); 6 гуртожитків. Навч. бл. 6000 студентів і курсантів, із них 1300 — громадяни 57-ми іноз. держав. Професор.-викладац. склад: 119 д-рів н., проф. і 456 канд. н., доц. Осн. напрями наук. діяльності: регенеративна та рекон­структивна біо­­медицина; екс­перим.-клін. аналіз механізмів роз­витку пароксизмал. станів за умов гіпер­активації окремих утворень мозку; стан мікроциркулятор. тканин. та ендокрин. факторів у роз­вит­ку гіпер-гіпопластич. процесів ендометрія і плацентар. комплексу, а також етіопатогенет. напрями їх корекції та терапії; лікува­н­ня та реабілітація хворих на артеріал. гіпертензію із супут. патологією в практиці сімей. лікаря та ін. У різний час в Університеті викладали майбутні президенти АН УРСР академік АН СРСР О. Богомолець і Д. Заболотний; почес. академік АН СРСР та академік АМН СРСР М. Гамалія; академік АМН СРСР Л. Громашевський, М. Ясиновський, чл.-кор. АМН СРСР М. Зайко; академік АН УРСР Г. Маркелов, П. Сєрков, Л. Тарасевич та Т. Яновський; академік АН УРСР й АМН СРСР В. Філатов; чл.-кор. АН УРСР М. Кондратьєв; академік РАН С. Терновий; чл.-кор. РАМН З. Баркаган; почес. академік АН Грузії В. Воронін; академік АН Груз. РСР В. Жгенті та І. Кутателадзе; академік НАМНУ А. Лобенко та Б. Рєзник; чл.-кор. НАМНУ М. Аряєв, В. Битенський, К. Косенко та В. Кресюн. Більшість із них є випускниками Університету. Також серед ві­домих випускників — академік АМН СРСР П. Сараджишвілі, чл.-кор. АМН СРСР С. Холдін, академік Рос. АМН Є. Вагнер, президент АН Азербайджану М. Миркасимов, академік АН Груз. РСР П. Кавтарадзе, академік НАНУ К. Терновий, академік НАМНУ О. Стефанов. Друк. органом мед. факультету були «Записки Новорос­сийского университета медицинского факультета» (1909–10; 1912–14; 1919). Крім того, факультет. терапевт. клініка видала 3 т. своїх «Трудов» (1908, 1909 і 1911), а каф. патол. анатомії — «Сборник трудов», присвяч. Д. Кишенському (1910). В Одес. мед. ін­ституті друкували «Юж­ный медицинский журнал» (1926) та «Одеський медичний журнал» (1927–30, від­новлено 1997). У 1929–40 збірники праць видавала низка клінік: нерв. хвороб (1929, 1930), психіатр. (1930) та ін., а також кафедр: фізіології (1938), анатомії (1940). Крім того, 1934 здійснено спробу обʼ­єд­нати ці вид. під заг. на­звою «Труды Одес­ского государствен­ного медицинского ин­ститута». Після 2-ї світової вій­ни опубліковано 15 томів (або вип.) цього збірника (1950–62). У 2002–15 друкували «Вісник психіатрії та психофармакотерапії», 2013–18 — ж. «Клінічна анестезіологія та інтенсивна терапія». Нині Університет видає ж. «Інте­гративна антропологія» (від 2001), «Досягне­н­ня біо­логії та медицини» (від 2003). Ректор — В. Запорожан (від 1994).

Завантажити статтю