ОДИНЕ́ЦЬ Гаврило Матві­йович (25. 03. 1871, с. Одинці Остер. пов. Черніг. губ., нині Черніг. р-ну Черніг. обл. — 1945, похов. у с. Биківня, нині у складі Києва) — громадсько-політичний діяч. 1905 вступив до заг.-рос. партії есерів, 1906 при­єд­нався до УПСР. Делегат Всеукр. нац. кон­гресу від Чернігівщини (Київ, квітень 1917), чл. УЦР, її Комітету і Малої ради. У травні 1917 входив до складу делегації УЦР під час пере­говорів із Тимчас. урядом у Петро­граді (нині С.-Пе­тербург). Очолював Остер. повіт. селян. комітет. Делегат 1-го Всеукр. селян. зʼ­їзду, що від­бувся 28 травня — 2 червня (10–15 червня) 1917 у Києві, на якому ви­ступив із доповід­дю «Про по­їздку делегації Української Центральної Ради до Тимчасового уряду в Петро­град» (разом із М. Ковалевським). Після встановле­н­ня рад. влади 1920 пере­йшов до КП(б)У. Член спілки селян. письмен­ників «Плуг». Автор брошур «Боротьба незаможного селянства на Україні і Селянський Інтернаціонал» (1925) та «Мої спогади про Центральну Раду» (1926; обидві — Київ), низки поезій. На процесі СВУ 1930 ви­ступив із звинуваче­н­нями проти колиш. соратника С. Єфремова. На поч. 1930-х рр. ре­прес., після від­бу­т­тя покара­н­ня повернувся у рідне село.