Кодня

КО́ДНЯ — село Житомирського ра­йону Житомирської області. Знаходиться на р. Коденка (притока Гуйви, бас. Дніпра), за 25 км від Житомира та за 3 км від залізнич. ст. Кодня. Площа 2,08 км². Насел. 2127 осіб (2001), пере­важно українці. Вперше згадується в писем. джерелах 1301 під на­звою Коден­град. Від 1362 — у складі Великого князівства Литовського, після Люблін. унії 1569 — Речі Посполитої. У цей час належало литов. роду Сапегів. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. Після Зборів. угоди 1649 — у межах Київ. полку. За Андрусів. пере­мирʼям 1667 залишилося під владою Польщі. 1768 після придуше­н­ня Коліївщини тут страчено бл. 3 тис. пов­станців. Після 2-го поділу Польщі 1793 містечко в складі Прав­обереж. України вві­йшло до Рос. імперії. Не­вдовзі воно стало волос. центром Житомир. пов. Волин. губ. Восени 1846 місце страти учасників Коліївщини від­відав Т. Шевченко. У 1860-х рр. у К. діяли свічк. і пивовар. заводи. 1894 було 385 дворів, у яких мешкало 2468 осіб, функціонували православна церква, костел, євр. молитов. будинок. 1912 від­крито двокласне училище. Станом на 1913 насел. складало 2994 особи. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. На залізнич. ст. Кодня у цей період в складі більшов. екіпажу бронепо­їзда «Грозний» воював рос. драматург В. Вишневський. 1923–26 — райцентр. Коднянці протидіяли проведен­ню насильниц. колективізації. Вони потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв — 268 осіб), за­знали сталін. ре­пресій. Від 8 липня 1941 до 31 грудня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни воювало 448 жит., з них 173 загинуло. Нині у К. — заг.-осв. школи 1–3-го та 1–2-го ступ.; Будинок культури, б-ка, музей історії села; лікар. амбулаторія. Памʼятки архітектури: церква Різдва Богородиці з дзвіницею (1841), земська лікарня (1912). У 1968 на околиці К., на кургані, встановлено монумент на честь учасників Коліївщини, у 1990-х рр. — памʼятник Т. Шевченку, 2001 — памʼятний знак 700-річчю К. Серед видат. уродженців — письмен­ник, засл. діяч мистецтв України В. Медвідь. Тут досліджувала місц. говірку Л. Рак («До характеристики діалектних особливостей с. Кодні» // «Мово­знавство», 1937, № 11).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю