ОМЕ́ЛЬСЬКИЙ Іполит Юрі­йович (18. 11. 1873, с. Митків, нині Чернів. р-ну Чернів. обл. — 13. 09. 1949, м. Бад-Ейнгаузен, Німеч­чина) — композитор, фольклорист, поет, педагог, громадський діяч. Батько Яро­слава, брат Діонісія, дядько Олександра Омельських. Закін. держ. учит. семінарію в Чернівцях (1894), де його учителем музики був ві­домий композитор А. Кужеля. Учителював, згодом був дир. шкіл в буковин. громадах. Після виходу на пенсію на поч. 1930-х рр. мешкав у Чернівцях. Був чл. правлі­н­ня Нар. дому, актив. діячем товариства «Укр. школа». 1940 ви­їхав з родиною до Німеч­чини. Писав пісні, хори, духовну музику, а також збирав і записував муз. фольклор Буковини. Серед творів — «Збірник літургічних і церковних пісень» (1925), зб. обробок укр. нар. пісень для жін. та чол. хору (1935), хор «Заповіт» (сл. Т. Шевченка), дит. хор «Поклін тобі, Тарасе» (сл. Ю. Шкрумеляка; обидва — 1937), пісня на 3 голоси «Рідна мова» (сл. С. Воробкевича) та «Літургія на мужеський хор на основі церковного напіву» (обидві — 1938), «Три набожні пісні» (1939), низка зб. пісень на сл. буковин. поетів тощо. Твори О. були в репертуарі укр. хорів Галичини та Буковини, а від 1937 звучали і в пере­дачах Львів. радіо. Його поезії опубл. в буковин. та галиц. пресі, а також в амер. г. «Свобода».