ОМЕ́ЛЬЧЕНКО Григорій Омелянович (04. 05. 1951, с. Новоселиця Миргород. р-ну Полтав. обл.) — політичний і громадський діяч, право­знавець. Генерал-лейтенант (2007). Народний депутат України (1994–2012). Кандидат юридичних наук (1986), доцент (1992). Герой України (2010). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2007). Закін. Київський університет (1976). Від­тоді працював у органах внутр. справ; від 1986 викладав у Київ. вищій школі МВС СРСР. Делегат 28-го зʼ­їзду КПРС (1990), входив до фракції «Демократична платформа». Ініціював створе­н­ня слідчих комісій з роз­слідува­н­ня злочинів тоталітар. сталін. режиму, пільг і привілеїв парт. номенклатури та причин Чорнобил. ката­строфи 1986. У 1992–94 — нач. від­ділу боротьби з корупцією і організов. злочин­ністю Гол. упр. військ. контр­розвідки СБУ. У ВР України 2–6 скликань — чл. Президії (1994–96), голова (1994–98), чл. (1998–2012) Комітету з питань боротьби з корупцією і організов. злочин­ністю. Член Парламент. асамблеї Ради Європи (2006–10). Голова (1992–93, 2002–05), за­ступник голови (2005–18), почес. голова (від 2018) Спілки офіцерів України. У 1999 спільно з нар. депутатом України А. Єрмаком створив депутат. обʼ­єд­на­н­ня «Антимафія», що викрило числен­ні факти корупції і хабарництва у вищих ешелонах влади, став одним із ініціаторів заснува­н­ня книжк. серії «Правди і суду» (1998–2014), у якій ви­дано матеріали цього обʼєд­на­н­ня. Був головою депутат. слідчих комісій з роз­слідува­н­ня об­ставин викраде­н­ня і вбивства журналіста Г. Ґонґадзе та щодо приховува­н­ня вищими посадовими особами від­кри­т­тя за кордоном валют. рахунків і коштів на них. 1994–95 від­на­йшов за кордоном фірми і валютні рахунки П. Лазаренка на десятки міль­йонів доларів. У квітні 1997 ген. прокурор Г. Ворсінов незакон­но порушив щодо О. кримінал. справу і вніс до ВР України по­да­н­ня на отрима­н­ня згоди на притягне­н­ня його до кримінал. від­повід­альності. О. інкримінували, зокрема, зведе­н­ня наклепу на П. Лазаренка та оточе­н­ня Л. Кучми про їхні валютні рахунки за кордоном, під­робле­н­ня банків. документів щодо пере­рахува­н­ня міль­йон. валют. коштів на ці рахунки, пере­вище­н­ня служб. повноважень, втруча­н­ня в діяльність право­охорон. органів. Після звільне­н­ня П. Лазаренка і Г. Ворсінова із за­йманих посад (липень 1997) обвинуваче­н­ня з О. було знято, справу закрито за від­сутністю події і складу злочину. 2009 ініціював поруше­н­ня СБУ кримінал. справи за фактом здійсне­н­ня посадовими особами СРСР геноциду-голодомору в Україні у 1932–33, у 2010 Апеляц. суд Києва ви­знав голодомор 1932–33 геноцидом українського народу (укр. нац. групи), організованим керівництвом більшов. тоталітар. режиму в СРСР. 2014 направив ген. прокурору та голові СБУ заяву про поруше­н­ня кримінал. провадже­н­ня проти президента-втікача В. Януковича за вчине­н­ня держ. зради і роз­вʼязан­ня у спів­участі з президентом Росії В. Путіним агресив. вій­ни проти України. Автор і спів­­автор Кон­ституції України (1996), Кримінал. кодексу України (2001), Законів України «Про боротьбу з корупцією», «Про заходи протидії незакон­ному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зло­вжива­н­ня ними» (обидва — 1995), «Легалізація (від­мива­н­ня) доходів, одержаних злочин­ним шляхом», «Про боротьбу з тероризмом», «Про основи національної без­пеки України» (усі — 2003), «Незакон­не від­кри­т­тя або викори­ста­н­ня за межами України валютних рахунків» (2008) і числен. змін до різних законів, а також багатьох статей з актуал. су­спільно-політ. про­блематики у віт­чизн. і зарубіж. ЗМІ.