ОНО­ПРІЄ́НКО Євген Федорович (11. 12. 1925, с. Балти, нині Курської обл., РФ — 31. 10. 1997, Київ) — кінодраматург, сценарист. Чоловік М. Кринициної, батько А. Суріної. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1986). Член НСКінУ. Учасник 2-ї світової вій­ни. Державні нагороди СРСР. Закін. Артемів. учител. ін­ститут (нині м. Бахмут Донец. обл., 1948), ВДІК (Мос­ква, 1954). Учителював. Працював ін­спектором освіти, ред. на кіностудії «Молдова-фільм» (Кишинів) та Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка. Його сценарії присвячені робітн. класу (пере­важно шахтарям), боротьбі за рад. владу, історії країни, героям 2-ї світової вій­ни. О. — майстер напруженого сюжету, детал. роз­робки людських характерів. Автор сценаріїв фільмів: «Гори, моя зоре» (1957, реж. А. Слісаренко), «Катя-Катюша» (1959, реж. Г. Ліпшиць), «Сейм виходить з берегів» (реж. І. Шмарук, В. Добровольський, спів­­авт.), «Мовчать тільки статуї» (реж. В. Денисенко; обидва — 1962), «Роз­відники» (1968, реж. О. Швачко), «Крутий горизонт» (1971, реж. В. Іл­ляшенко), «Дивитися в очі» (1975, реж. В. Луговський), «Свято печеної картоплі» (реж. Ю. Іл­лєнко), «Хвилі Чорного моря» (реж. А. Войтецький, В. Криштофович, О. Гойда, спів­­авт.; обидва — 1976), «Поїзд над­звичайного при­значе­н­ня» (1979, реж. В. Шевченко, спів­­авт.), «Якщо ворог не здається» (реж. Т. Левчук), «Щастя Никифора Бубнова» (реж. Р. Сергієнко; обидва — 1982), «І завтра жити» (1987, реж. В. Під­палий), «Тупик» (1998, реж. Г. Кохан, спів­­авт.; усі — Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка); «За твою долю» (1972, реж. Т. Золоєв), «Дій за об­ставинами!» (1984, реж. І. Горобець; обидва — Одес. кіностудія худож. фільмів). Був спів­­автором сценарію одного з найвидатніших укр. фільмів «В бій ідуть тільки “старики”» (1973, реж. Л. Биков, Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка).