Орлов Михайло Хрисанфович
ОРЛО́В Михайло Хрисанфович (Каган; 25. 12. 1899(07. 01. 1900), Київ — 17, за ін. даними — 22. 10. 1936, там само) — математик, партійний діяч. Доктор фізико-математичних наук (1931), професор (1929), член-кореспондент АН УРСР (1934). Закін. Київ. ІНО (1924). Від 1917 працював на Центр. агростанції у Києві. Був чл. партії есерів, згодом приєднався до більшовиків: від 1919 — зав. інструктор., від 1920 — інформ. відділів Київ. губкому КП(б)У. 1923–24 — декан робітфаку Київ. ІНО; 1925–29 — директор Укр. пед. технікуму в Києві; 1929–31 — старший науковий співробітник ВУАН; 1931–34 — директор Укр. НДІ математики і механіки при Харків. університеті; водночас 1931–33 — ред. підвідділу точних наук УРЕ; 1934–35 — заступник завідувач відділу культури й пропаганди ленінізму ЦК КП(б)У; 1936 — учений секр. Інституту математики АН УРСР (Київ). Наукові дослідження: розрахунок фігур рівноваги обертової рідкої маси, наближені методи вирішення диференц. та інтеграл. рівнянь, наближені обчислення, зовн. балістика. У жовтні 1936 за звинуваченням у членстві у контррев. троцькіст. організації засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1956.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Нові обчислення фігур відносної рівноваги однорідної рідини // Тр. Фіз.-мат. відділу ВУАН. 1928. Т. 9, вип. 2; Наближене числове розв’язання інтегральних рівнянь // Тр. Природн.-тех. відділу ВУАН. 1931. Вип. 3; Інженерна математика. Ч. 1–2. Х.; К., 1931–32.
Рекомендована література
- Математики. Механики.
Завантажити статтю
Людина 
