Орябинський Олексій Максимович

ОРЯБИ́НСЬКИЙ Олексій Максимович (Орябінський; 21. 04. 1930, Ленінград, нині С.-Пе­тербург — 27. 10. 2018, м. Мюнхен, Німеччина) — живописець, графік. Син М. Крохмаль-Орябинської, чоловік В. Спиридонової. Член НСХУ (1962). Навч. у Ленінгр. палаці піонерів (1944–47; майстерня С. Левіна) та худож.-пед. училищі (1948–50). У 1951 переїхав з родиною до Києва. Навч. у Київ. худож. інституті (1952–58; викл. К. Трохименко), твор. майстернях АМ СРСР (1964–65; викл. С. Григор’єв, М. Дерегус). Учасник респ., всесоюз. та зарубіж. худож. виставок від 1959. Персон. — у Києві (1992–93, 2000), а також спільно з дружиною (1992, 2015). Від 1994 мешкав та працював у Мюнхені. Основні галузі — станковий та монументальний живопис. О. — представник нонконформізму, «неофіційного мистецтва», що виникло у 1960-і рр. й стало символом духов. свободи, твор. незалежності, синонімом новатор. мистецтва. Гол. критерії худож. цінностей — щирість, яскравість, самобутність почерку, висока майстерність, орієнтація на європ. авангард. Його, як митця-шістдесятника, надихала не сама боротьба з режимом, а споконвічні джерела — краса природи й людини, кохання, життя і смерть. Царство кольор. гармоній просто неба відкрилося О. саме в Україні. У своїх пейзажах він тонко відчував і вмів «зупинити» мінливі стани — наближення дощу, літ хмар вітряного дня. Серед творів — цикл пейзажів та портретів, монум. роботи з оформлення торг. центру в Краматорську (Донец. обл.). Роботи зберігаються в Ізмаїл., Феодосій., Харків. та Херсон. картин. галереях. 2019 маляр. та графічні твори, архів митця були передані спадкоємцями до НХМ.

Рекомендована література

1. Чегусова З. Райські птахи та пекельні роздуми: про виставку О. Орябинського та В. Спиридонової в Українському домі в Києві // КіЖ. 1992, 24 жовт.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю