ОЗАРКЕ́ВИЧ Євген Іванович (09. 06. 1861, с. Белелуя, нині Коломий. р-ну Івано-Фр. обл. — 21. 09. 1916, Ві­день) — лікар. Син І. Озаркевича, брат Н. Кобринської. Дійсний член НТШ (1899). Закін. укр. академ. гімназію у Львові (1879), Віден. університет (1888). Працював лікарем у м. Вишеґрад (нині Боснія і Герцеґовина), від 1893 — у м. Стрий (нині Львів. обл.), де заснував і очолив товариство «Міщанська бесіда»; від 1894 — у м-ку Рожнятів (нині смт Івано-Фр. обл.). 1897 пере­їхав до Львова, за­ймався приват. лікар. практикою. Засн. і дир. (1903) «Нар. лічниці» у Львові. Ініціатор створе­н­ня (1898) та голова (1902) Лікар. комісії НТШ, від 1899 редагував «Лікарський збірник». 1910 став першим головою Укр. лікар. товариства, 1912–14 редагував його друк. орган — г. «Здоровлє». Наукові дослідже­н­ня: про­блеми гігієни (умови життя людей, харчува­н­ня і праці), профілактика інфекц. та профес. хвороб, значе­н­ня природ. оздоров. ресурсів, курорт. місцевостей, мінерал. джерел, кліматотерапії, доказова медицина. Роз­робляв укр. наук. мед. термінологію.