ОКСІЮ́К Петро Федорович (26. 01(07. 02). 1896, с. Луковисько Холм. губ., нині Польща — 05. 03. 1960, Київ) — ботанік, цитолог. Брат Йосипа та Макарія (Оксіюків), батько О. Оксіюк. Доктор біо­логічних наук (1937), професор (1937). Учасник 2-ї світової вій­ни. Державні нагороди СРСР. Закін. Київський університет (1922). Від­тоді працював у Ін­ституті ботаніки АН УРСР (Київ): 1931–41 та 1944–60 — старший науковий спів­робітник; водночас від 1924 — у Київ. с.-г. ін­ституті: 1937–42 та 1960 — проф., завідувач кафедри ботаніки. Започаткував при каф. наук.-навч. гербарій зі зразків місц. флори, пере­важно з околиць Києва. Наукові дослідже­н­ня: анатомія, морфологія, біо­логія квітува­н­ня, запиле­н­ня, заплідне­н­ня та роз­виток зародку і формува­н­ня плодів у цукр. буряків; хромосомні числа пред­ставників родини резедових, ембріологія хліб. злаків та ін. с.-г. культур; каріол. ви­вче­н­ня флори України. Побудував власну схему філогенет. звʼязків у родині Resedaceae.