ОЛЕКСІ́ЄНКО Олександр Минович (15. 03. 1924, с. Суходільське, нині Кропивниц. р-ну Кіровогр. обл. — 05. 12. 1945, м. Кривий Ріг Дні­проп. обл.) — військовик. Герой Радянського Союзу (1945). Учасник 2-ї світової вій­ни. Державні та бо­йові нагороди СРСР. Разом із родиною пере­їхав до Кривого Рогу. 1941 еваку­йов. до м. Нижній Тагіл (РФ), де працював на металург. заводі. В армії і на фронті від 1942. Від­значився у червні 1944 як командир кулемет. роз­рахунку 566-го стрілец. полку 153-ї стрілец. дивізії під час форсува­н­ня Дні­пра побл. м. Могильов (Білорусь) і р. Березина. Демобілізов. 1945. Повернувся до Кривого Рогу, працював на заводі «Комуніст». У м. Долинська Кіровогр. обл. встановлено мемор. дошку О., у Кривому Розі його імʼям на­звано вулицю.