ОЛЕХО́ВСЬКИЙ Михайло Олександрович (16. 04. 1855, м. Кременчук Полтав. губ., нині Полтав. обл. — 11. 12. 1909, Полтава) — природо­знавець, крає­­знавець, музеє­знавець. Закін. Новорос. університет в Одесі зі зва­н­ням канд. природн. н. (1879). Від­тоді працював чиновником статист. бюро Полтав. губерн. земства; 1890 був зберігачем і упорядником матеріалів екс­педиції В. Докучаєва з природн.-істор. дослідж. Полтав. губ.; 1891–1909 — зав. природн.-істор. музею Полтав. губерн. земства. Влітку 1891 разом із В. Вернадським та В. Докучаєвим провів природн. обстеже­н­ня низки повітів Полтав. губ. 1899 вперше склав та видав каталог колекції музею. 1900 пред­ставив екс­понати (зразки ґрунтів Полтав. губ.) до Докучаєв. екс­позиції Всесвіт. ви­ставки у Парижі. Разом із В. Вернадським обстежував пізньопалеоліт. стоянку у с. Гінці Лубен. пов. (1901), а також околиці с. Мелюшки Хорол. пов. (обидва — нині Лубен. р-ну Полтав. обл.), де 1902 виявлено кварц. руду із частками золота. 1903 організував та взяв участь у проведен­ні екс­курсій Полтав. губ. з ви­вче­н­ня ґрунтів, степ. рослин­ності та фольклористики. Ініціатор створе­н­ня Ботан. саду та Петров. парку (зберігся донині) в Полтаві (1909). Член Полтав. с.-г. товариства, його правлі­н­ня та ред. колегії ж. «Хуторянин» (від 1892); екон. ради Полтав. губерн. земства (1905–09); Полтав. гуртка любителів фіз.-мат. наук (1899–1909). Активно пропагував вче­н­ня В. Докучаєва про ґрунти та зони природи.