ОЛІ́ЙНИК Вʼячеслав Микола­йович (27. 04. 1966, м. Жданов, нині Маріуполь Донец. обл.) — спортс­мен (греко-римська боротьба). Майстер спорту (1983), майстер спорту між­народного класу (1986), заслужений майстер спорту України (1994). Хрест «За мужність» (1996). Закінчив Київський ін­ститут фізичної культури (1987). Перший український чемпіон у складі збірної команди України на Олімпійських іграх (26-і О. і., м. Атланта, США, 1996; хоча у складі обʼ­єд­наної команди країн колишнього СРСР першим олімпійським чемпіоном незалежної України став борець О. Кучеренко, м. Бар­селона, Іспанія, 1992), учасник 27-х Олімпійських ігор (м. Сідней, Австралія, 2000, 14-е м.) Олімпійських ігор. Срібний (м. Тампере, Фінляндія, 1994) та бронзовий (Рим, 1990) призер чемпіонатів світу. Пере­можець (Афіни, 1994) і бронзовий призер (м. Без­ансон, Франція, 1995; Будапешт, 1996) чемпіонатів Європи. Срібний призер Кубка світу (м. Ґетеборґ, Швеція, 1990). Чемпіон Європи серед юніорів (м. Мальме, Швеція, 1986). Чемпіон СРСР (1990). Призер низки між­народних турнірів. Багаторазовий чемпіон України. Ви­ступав за спортивний клуб «Гелікон» (Маріуполь) у ваговій категорії до 90 кг. Тренери — М. Пантазі, Г. Узун.