ОЛІ́ЙНИК Ольга Арсеніївна (02. 07. 1925, с. Матусів, нині Звенигород. р-ну Черкас. обл. — 13. 10. 2001, Мос­ква) — математик. Доктор фізико-математичних наук (1954), професор (1955), академік РАН (1991). Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1985). Державна премія СРСР (1988), премії ім. М. Чеботарьова АН СРСР (1952), ім. М. Ломоносова Моск. університету (1964), ім. І. Петровського РАН (1995). Закін. Моск. університет (1947), де від 1950 й працювала: 1955–2001 — проф., водночас 1973–2001 — завідувач кафедри диференціал. рівнянь. За сумісн. 1965–2001 працювала в Ін­ституті про­блем механіки РАН (Москва). Від 1950 — чл. Моск. матем. товариства (1954–2001 — чл. правлі­н­ня), гол. ред. ж. «Труды Московского математического общества». Осн. напрям наук. діяльності — диференціал. рівня­н­ня у за­стосуван­ні до нестаціонар. фільтрації рідин і газів у пористих середовищах. За­пропонувала новий під­хід до ви­вче­н­ня пошире­н­ня тепла в тілах, що знаходяться у різних фазових станах; побудувала матем. теорію рівнянь примежового шару, зокрема довела існува­н­ня, єд­ність і стійкість виріше­н­ня задач для широкого класу стаціонар. та нестаціонар. систем рівнянь; отримала важливі результати для кра­йових задач у галузях з не­гладкими межами. Разом із І. Петровським засн. наук. школу асимптотич. методів роз­­вʼяза­н­ня диференціал. рівнянь.