ОЛЕКСІ́ЇВКА — село Новоукраїнського (до липня 2020 — Маловисківського) ра­йону Кірово­градської області. У грудні 2018 у складі Марʼянів. сільс. ради зараховано до Марʼя­нів. громади. О. знаходиться за кілька кілометрів від витоку р. Мала Вись (притока Великої Висі, бас. Пів­ден­ного Бугу), за 45 км від обл. центру та 12 км від м. Мала Вис­ка. За пере­писом насел. 2001, проживали 224 особи; станом на 1 січня 2022 — 140 осіб; пере­важно українці. Засн. у 2-й пол. 18 ст. 1802–1921 — у складі Херсон., 1921–25 — Одес. губ.; 1776–1923 — Єлисаветгр. пов. На зламі 18–19 ст. тут був побудований особняк у стилі класицизму. У 19 ст. О. мала статус м-ка. 1886 було 93 двори, проживали 493 особи. За Всерос. пере­писом насел. 1897, мешкали 793 особи. Від поч. 20 ст. — село. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–30 — у складі Зіновʼєв. (до 1924 — Єлисаветгр.) округи; 1932–39 — Одес., від 1939 — Кіровогр. обл.; 1923–58 — Великовисків., 1958–2020 — Маловисків., від 2020 — Новоукр. р-нів. Від 1923 до кін. 1950-х рр. О. була центром сільс. ради (1923 до неї входили села Водяне, Новомиколаївка, Новомихайлівка й Осикувате; 1946 — Водяне та Новомихайлівка). У 1920-х рр. утвор. Олексіїв. радгосп (згодом — філія Марʼянів. радгоспу). 1931 на тер. Олексіїв. сільс. ради виявлено поклади бурого вугі­л­ля. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. Від поч. серпня 1941 до серед. березня 1944 — під нім. окупацією. 1975 побл. О. від­крито Новокостянтинів. родовище уран. руд. Нині працює Новокостянтинів. шахта Сх. гірн.-збагачувал. комбінату, на якій 2016 видобуто міль­йон­ну тонну руди. Є фельдшер.-акушер. пункт. Серед видат. уродженців — спів­ак, нар. арт. УРСР М. Шевченко.