Охлократія

ОХЛОКРА́ТІЯ (від грец. ὄχλος — натовп і …кратія) — панування, влада натовпу або політичних сил, що орієнтуються на безсистемні, часто емоційні, провокативні дії, гасла й вимоги неорганізованої маси людей. Термін уперше вжив давньогрецький історик і мислитель Полібій у своїй концепції циклічності форм правління, називаючи охлократією вироджену форму демократії, що здатна призводити до встановлення диктатури або тиранії. Нині знаходить вияв переважно в демагогії, популізмі, політичному авантюризмі, правовому нігілізмі, примітивізації суспільних проблем представниками влади, правлячої еліти. Характеризується ігноруванням правових норм і механізмів, що регулюють державне управління: унеможливлює елементарні гарантії прав і свобод людей, здатна привести суспільство до загальнонаціональної катастрофи. Для запобігання охлократії необхідний розвиток форм представницької демократії, зміцнення механізмів забезпечення законності й правопорядку.

Літ.: Ортега-і-Гассет X. Бунт мас // Ортега-і-Гассет X. Вибрані твори. К., 1994.

В. П. Горбатенко