БУВА́ЛКІН Владислав Віталі­йович (17. 09. 1979 — 20. 03. 2022) — право­охоронець. Майстер-сержант. Герой України (2022, посмертно). Повний кавалер ордена «За мужність» (2014, 2016, 2019). Дитячі роки минули на Сахаліні (РФ). У 8-річному віці після загибелі батька, який був військовим, разом з матірʼю пере­їхав до Полтави. Потім тривалий час мешкав в Одесі, де за­ймався під­приємництвом. Захоплювався парашутним спортом і спортивною стрільбою. Від 2014, коли почалася російська агресія проти України, служив у Державній прикордон­ній службі України. Влітку того ж року від­ступаючи перед силами ворога, що пере­важав кількісно, старший матрос Владислав Бувалкін під артилерійським об­стрілом повернувся на заміновану українськими прикордон­никами територію пункту пропуску «Довжанський» (по­близу одно­ймен­ного с-ща Свердловського, нині Довжанського р-ну Луганської обл.), де зі сторожової вишки зняв прапор України, щоб не залишати його ворогу. Від 2016 — у Службі без­пеки України. У березні 2022 у складі групи під­роз­ділу спец­при­значе­н­ня Служби без­пеки України майстер-сержант Владислав Бувалкін з військовиками Збройних сил України здійснив вогневе ураже­н­ня особового складу окупанта та ймовірного місця роз­ташува­н­ня ворожого штабу по­близу смт Макарів Бучанського р-ну Київської обл. Повертаючись із зав­да­н­ня, група потрапила під танковий об­стріл. Загинув унаслідок вибуху. 29 серпня у День памʼяті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави, Президент України Володимир Зеленський пере­дав орден «Золота зірка» членам його родини. Від­повід­но до побажа­н­ня Владислава Бувалкіна у разі смерті стати «чотирма стихіями — вогнем, землею, водою та повітрям», 16 квітня у День довкі­л­ля його дружина Маргарита із сином Даниїлом взяла участь у акції «Ліс Пере­моги» на території Рожанського лісництва по­близу с. Нижня Рожанка Стрийського р-ну Львівської обл., де підживила частиною праху Владислава Бувалкіна кілька маленьких ялиць. Головний лісничий Славського держлісгоспу зафіксував геолокацію деревець, посаджених на честь героя-одесита. 18 вересня вчитель Владислава Бувалкіна з парашутного спорту, авіатор Костянтин Оборін під­нявся в небо над Одесою та роз­віяв іншу частину праху. У памʼять про Владислава Бувалкіна та Олександра Макаренка Національна академія Служби без­пеки України створила фільми «Герої: шлях незламності». У березні 2024 вулицю Леоніда Бочарова в Одесі пере­йменували на честь Владислава Бувалкіна.