Чаюк Денис Валентинович

ЧАЮ́К Денис Валентинович (13. 02. 1982, м. Білогірськ, нині АР Крим) — військовик. Полковник. Герой України (2022). Медаль «За військову службу Україні» (2017). Дитячі та юнацькі роки минули у Сумах. Закінчив Військовий ін­ститут ракетних військ і артилерії імені Б. Хмельницького Сумського державного університету (2003). Був за­ступником командира та командиром (від 7 вересня до 15 грудня 2022) 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади Сухопутних військ Збройних сил України (м. Мукачево Закарпатської обл.); керівником Львівського обласного територіального центру комплектува­н­ня та соціальної під­тримки (від 4 вересня до 10 жовтня 2023).

Виконував бо­йові зав­да­н­ня під час проведе­н­ня антитерористичної операції та операції Обʼ­єд­наних сил на Сході України. Брав участь у боях за Луганський аеропорт і м. Дебальцеве (нині Горлівського р-ну) Донецької обл. Ранок 24 лютого 2022, коли роз­почалося повномас­штабне вторгне­н­ня військ РФ в Україну, зустрів на одному з полігонів Дні­пропетровської обл. Тоді ж дві ворожі ракети вибухнули без­посередньо неподалік від місця дис­локації частини. 25 лютого, подолавши понад 200 км, баталь­йон­на тактична група під його командува­н­ням закріпилася на пів­нічних околицях м. Мелітополь Запорізької обл. Дві доби він зі своїми бійцями стримував просува­н­ня ворожих колон у напрямку Запоріж­жя та забезпечував від­хід з міста під­роз­ділів Національної гвардії України. Оскільки противник із різних напрямків продовжував прориватися до Запоріж­жя, за наказом вищого командува­н­ня баталь­йон­на тактична група Дениса Чаюка ві­ді­йшла спочатку на лінію оборони Василівка—Токмак, через дві доби — на лінію Камʼянське—Оріхів. Там знову від­чайдушно стримували натиск ворога, зу­стрічаючи та методично знищуючи його колони. 22 березня під час визволе­н­ня с. Малинівка Пологівського р-ну Запорізької обл. отримав поране­н­ня від ворожої гранати, з його ноги вилучили 18 осколків.

Завантажити статтю