АДАМО́ВСЬКИЙ Олег Олегович (21. 01. 1992, с. Урожайне Великоновосілківського, нині Волноваського р-ну Донецької обл. — 12. 03. 2022, по­близу Харкова, похований 15. 03. 2022 у смт Велика Новосілка, пере­похований 19. 03. 2023 у Харкові на Алеї Слави 18-го кладовища) — військовик. Під­полковник (2022, посмертно). Герой України (2022, посмертно). Орден Бог­дана Хмельницького 3-го ступеня (2022, посмертно). Закінчив Старома­йорську загальноосвітню школу (нині Волноваський р-н, 2009) та Харківський університет Повітряних сил імені І. Кожедуба (2014). Від­тоді служив у складі 92-ї окремої механізованої бригади імені кошового отамана І. Сірка Сухопутних військ Збройних сил України, де про­йшов шлях від командира взводу управлі­н­ня та радіолокаційної роз­відки батареї управлі­н­ня та радіолокаційної роз­відки зенітного ракетно-артилерійського дивізіону до за­ступника командира 22-го окремого мотопіхотного баталь­йону. Брав участь в антитерористичній операції та операції Обʼ­єд­наних сил на Сході України. Від­значився 2022 під час оборони Харкова: коли група під його командува­н­ням потрапила у ворожу засідку, ціною власного життя прикрив від­хід по­братимів. У день похова­н­ня Олега Адамовського у Великій Новосілці ворожий снаряд по­шкодив будинок, де він мешкав із дружиною. У квітні 2024 вулицю Камська у Харкові пере­йменували на його честь.