Бандар Владислав Юрійович
БА́НДАР Владислав Юрійович (01. 04. 1996, м. Болград Одеської обл.) — військовик. Майор. Герой України (2022). Закінчив Військову академію в Одесі (2017). У складі 25-ї окремої повітряно-десантної Січеславської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України брав участь в антитерористичній операції та операції Обʼєднаних сил на Сході України. З перших днів повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну 24 лютого 2022 воював на території Луганської обл. Як командир 6-ї роти забезпечував оборону на взводних опорних пунктах у районі мосту через р. Сіверський Донець поблизу м. Щастя. У березні 2022 зі своїм підрозділом неодноразово зупиняв спроби прориву противника поблизу смт Верхньоторецьке Покровського р-ну Донецької обл. 18 березня 2022 під час ворожого авіаційного та артилерійського обстрілу Владислав Бандар отримав вогнепальне осколкове поранення та втратив праву руку. Однак продовжував командувати обороною ротного опорного пункту, доки його не евакуювали. Пройшовши реабілітації, Владислав Бандар повернувся до рідної повітрянодесантної бригади, де був призначений начальником штабу — заступником командира батальйону з логістики. 2023 обійняв посаду начальника командного пункту 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади. Влітку 2024 звільнився з лав Збройних сил України та повернувся до рідного міста, де у лютому 2025 за результатом конкурсу обраний фахівцем із супроводу ветеранів і демобілізованих Центру надання соціальних послуг Болградської міськради. Почесний громадянин міста Болград (від серпня 2023).