БА́НДАР Владислав Юрі­йович (01. 04. 1996, м. Бол­град Одеської обл.) — військовик. Майор. Герой України (2022). Закінчив Військову академію в Одесі (2017). У складі 25-ї окремої повітряно-десантної Січеславської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України брав участь в антитерористичній операції та операції Обʼ­єд­наних сил на Сході України. З перших днів повномас­штабного вторгне­н­ня військ РФ в Україну 24 лютого 2022 воював на території Луганської обл. Як командир 6-ї роти забезпечував оборону на взводних опорних пунктах у ра­йоні мосту через р. Сіверський Донець по­близу м. Щастя. У березні 2022 зі своїм під­роз­ділом неодноразово зупиняв спроби прориву противника по­близу смт Верх­ньоторецьке Покровського р-ну Донецької обл. 18 березня 2022 під час ворожого авіаційного та артилерійського об­стрілу Владислав Бандар отримав вогнепальне осколкове поране­н­ня та втратив праву руку. Однак продовжував командувати обороною ротного опорного пункту, доки його не евакуювали. Про­йшовши реабілітації, Владислав Бандар повернувся до рідної повітрянодесантної бригади, де був при­значений начальником штабу — за­ступником командира баталь­йону з логістики. 2023 обійняв посаду начальника командного пункту 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади. Влітку 2024 звільнився з лав Збройних сил України та повернувся до рідного міста, де у лютому 2025 за результатом конкурсу обраний фахівцем із су­проводу ветеранів і демобілізованих Центру на­да­н­ня соціальних послуг Бол­градської міськради. Почесний громадянин міста Бол­град (від серпня 2023).