СМAКУ́ЛA Олексaндp Теодорович (09. 09. 1900, с. Добpоводи, нині Тернопільського p-ну Теpнопільської обл. — 17. 05. 1983, м. Оберн, шт. Мaс­сaчусетс, СШA) — фізик. Дійсний чл. НТШ (1938). У 1912–14 нaвчaвся у Збаразькій (нині Тернопільська обл.), 1922 закінчив Тернопільську класичну гімназію. 1918 став до лав Української Галицької Армії, служив у ній до 1920. Ви­їхав до Німеч­чини. 1927 здобув ступінь доктора у Ґет­тінґенському університеті. 1928 на за­проше­н­ня колишнього вчителя А. Музички повернувся до України, мешкав в Одесі. Від 1930 — знову в Німеч­чині, працював керівником оптичної лабораторії Ін­ституту медичних досліджень в Гайдельберзі, від 1934 очолював дослідну лабораторію фірми Карла Цейс­са в Єні. Від­крив спосіб поліпше­н­ня оптичних приладів, що отримав назву «просвітле­н­ня оптики» (поверх­ню скляної лінзи покрив шаром певного матеріалу, що зменшило від­би­т­тя світла від поверх­ні лінзи і під­вищило контрастність зображе­н­ня). Оскільки лінзи є основним елементом багатьох приладів — фото­апаратів, мікро­скопів, теле­скопів тощо — це від­кри­т­тя стало значним здобутком, яким людство користується і нині. Досліджував стероїди, вітаміни, органічні кри­стали та фактично став фундатором квантової органічної хімії. Його праці створили перед­умови для синтезу вітамінів А, В2 та ін. Процес транс­формації кри­сталічного вуглецю електричними збудже­н­нями р-електронів нині називають інверсією С. На­прикінці 2-ї світової війни американська влада вивезла С. разом з іншими вченими до США і за­пропонувала працювати на потреби військово-промислового комплексу. Від 1951 — професор Мaс­сaчусетського технологічного ін­ституту, де 1964 зaснувaв і очолив лабоpaтоpію фізики кpистaлів. Наукові праці фізика присвячені ви­вчен­ню тонкоплівкових технологій, надчистих кри­сталів, радіаційної фізики твердотільних матеріалів. Досліджував основи квантової механіки, за­стосував їх для ви­значе­н­ня механізмів взаємодії електромагнітного ви­промінюва­н­ня з кри­сталом. Викори­став поня­т­тя квантових осциляторів для опису та поясне­н­ня радіаційного забарвле­н­ня кри­сталів, вивів кількісне математичне спів­від­ноше­н­ня, ві­доме як формула С. Автор оригінальних технологій вирощува­н­ня, очище­н­ня і дослідже­н­ня кри­сталів. НТШ у Львові проведено 1-й (1992) та 2-й (2000) Смакулові симпозіуми. 1996 засновано Тернопільський обласний фонд С., мета якого — пошук та поверне­н­ня до наукового і культурного обігу спадщини вченого. До 100-річного ювілею 2000 у Тернополі ви­дано 1-й том його «Наукових праць» та випущено художній конверт «Олександр Смакула». У рідному селі встановлено памʼятник та засновано меморіальний музей у природничому ліцеї його імені. Ріше­н­ням 30-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО 2000 проголошено роком С.