Шарпак Георгій

ШАРПА́К Георгій (01. 08. 1924, містечко Дубровиця, нині місто Сарненського р-ну Рівненської обл. — 29. 09. 2010, Париж) — фізик. Член Французької АН (1985). Нобелівська премія в галузі фізики (1992). Премія Європейського фізичного товариства (1989). На початку 1930-х рр. родина Ш. виїхала до Варшави, згодом оселилася у Франції. Брав участь у Русі Опору. 1944 потрапив до концтабору Дахау. Звільнений 1945. Нагороджений хрестом «За бо­йові заслуги». 1946 отримав французьке громадянство. Закінчив Гірничу школу в Парижі (1947). На­вчаючись у Колеж де Франс, від­відував лекції фізика Ф. Жоліо-Кюрі, працював у його лабораторії. 1954 отримав ступінь доктора філософії з фізики. Того ж року пере­їхав до Швейцарії, де працював у Національному центрі наукових досліджень та Європейському центрі ядерних досліджень по­близу Женеви (1959—91), очолював групу, яка за­ймалася роз­робле­н­ням нових методик у ядерних дослідже­н­нях. Поява потужних при­скорювачів частинок потребувала вдосконале­н­ня методів їх реєтрації та аналізу результатів. Для цих потреб учений створив мульти­електродну пропорційну камеру (камера Шарпака), що дало змогу збільшити швидкість збору даних у міль­йони разів та досліджувати такі рідкісні взаємодії і складні ядерні реакції, які несуть інформацію про глибин­ні властивості матерії. Згодом роз­робив інші багатодротинкові детектори: дрейфову камеру, часо­проекційну камеру, багаторозрядний лавин­ний детектор, газовий детектор із твердим фотокатодом. Значну увагу приділяв питан­ню викори­ста­н­ня своїх роз­робок у біо­логії та медицині.

Завантажити статтю