КОЗА́К Едвард Теодорович (псевд. і крипт.: ЕКО, Е. К., Ек, Коко, Зиз, Косий, Пік, Авенір Люшня, Гриць Зозуля, Майк Чічка, Мамай; 21. 01. 1902, с. Гірне, нині Стрий. р-ну Львів. обл. — 22. 09. 1992, м. Вор­рен, шт. Мічиґан, США) — карикатурист, письмен­ник-гуморист, видавець, дизайнер. Брат Альфреда, батько Юрія та Яреми Козаків. Член Асоціації незалежних українських мистців (1932–39), Спілки українських образотворчих мистців (1941–44), Української спілки образотворчих мистців (від 1945). На­вчався у Стрийській гімназії, художніх школах Відня й Любліна, Мистецькій школі О. Новаківського у Львові (1927–30). Під час 1-ї світової війни був учасником визвольної боротьби у лавах УГА. Під­судний у процесі УВО (Львів, 1922). Служив у Війську Польському (1923–24). Працював у Львові ілюстратором, редактором часописів «Зиз» (1923–33) і «Комар» (1933–39); ілюстратором видавничого концерну І. Тиктора (1933–39); у Кракові — у ж. «Юні друзі», «Дорога» (обидва — 1940–44), карикатуристом часопису «Krakauer Zeitung» (1940–41). Голова українського мистецького гуртка «Зарево» (Краків, 1940-і рр.). Про­ілюстрував кн. «Лис Микита» І. Франка (Краків; Л., 1944). Від 1944 — у Німеч­чині, де 1947–48 очолював Спілку українських образотворчих мистців у таборах пере­селенців. Від 1950 — у США. Ілюстрував "Три казочки для до­шкільного віку" (автор І. Савицька). Працював у галузях монументального церковного мистецтва та рисункового фільму. Писав гумористичні вірші, фейлетони, видав двотомник оповідань «Гриць Зозуля» (Детройт, 1973), «На хлопський розум Гриця Зозулі» (Мічиґан, 1982). Редактор, видавець, ілюстратор сатир.-гумористичного часопису «Лис Микита» (Мюнхен, 1946–48; Нью-Йорк, 1950; Детройт, 1951–91). Ілюстратор дитячих казок на ка­налі Американського телебаче­н­ня «WWJ-TM Channel 4» (1951–54) та художник телекартин кіностудії «Jam Handy Film Studio» (1952–57) у Детройті. Брав участь у мистецьких ви­ставках від 1930-х рр. Персональна — у Львові (1990). Три перші місця Всеамериканського конкурсу за серію кольорових телекартин (1950-і рр.). Роз­писував церкви на Львівщині (1929–30), у США (1950-і рр.); роз­робляв український дизайн, плакат, обгортку, спів­працював із театром малих форм «Веселий Львів» (1942–44), оформив декорації головні зали українського курорту «Союзівка» у США. Створив бл. 1000 картин, кілька тисяч карикатур, ілюстрацій. У графічних і живописних творах на теми Запорозької Січі, народних пісень та легенд виявив багату фантазію, винахідливість, композиційну майстерність, почу­т­тя гумору. Основна тема — українське село, історія, Львів, політика, українська еміграція, Гуцульщина; техніки викона­н­ня — олія, темпера, гуаш, акварель, акрилик. Творчість по­значена глибоким зна­н­ням України; для неї притаман­ні оптимізм, динаміка, оригінальні сюжети. Оформляв книги І. Тиктора, ж. «Дзвіночок» (1932–39, придумав дотепну фабулу по­гляду «малого Ромця» на доросле життя), книжечки серій «Українська бібліотека», «Бібліотека для молоді», «Велика історія України». За простими малюночками для найменших — сер­йозна авторська модель морал.-етичного та патріотичного вихова­н­ня. Деякі теми транс­формував у комікси, ребуси, вірші. У політичній карикатурі значне місце від­ведено ситуації в Радянській Україні (серія сатир. карикатур на Сталіна та ідеї, що виражали сутність комуністичного режиму).