САВИ́ЦЬКА Іван­на (14. 03. 1914, с. Опарівка, нині Стрижівського пов. Під­карпатського воєводства, Польща — 12. 02. 2011, м. Чикаґо, шт. Іл­лінойс, США) — письмен­ниця, журналістка. Дружина Романа Івановича, мати Романа Романовича Савицьких. Членкиня Обʼ­єд­на­н­ня письмен­ників «Слово», Спілки українських журналістів Америки. Народилася у священичій сімʼї о. Олександра і Марії з Дрималиків-Трешневських. Закінчила Український ін­ститут для дівчат в Пере­мишлі (1932) та Вищі жіночі курси Ін­ституту імені Є. Арден у Кракові (1934; обидва — Польща). Від 1931 друкувала твори у часописах «Малі друзі», «Неділя», «Світ дитини» та ін. 1944 емігрувала в Німеч­чину, 1949 — у США. Авторка збірок віршів для дітей «Серце» (1953, декламації), «Українські молоді пісні» (1957, музика М. Фоменка, англійський пере­клад Л. Терпак), «Незабудьки» (1959); оповідань і казок «Наша хатка» (1957), «Золоті дзвіночки» (1958; обидві — ілюстрації П. Андрусіва), «Три казочки для до­шкільного віку» (1961, ілюстрації Е. Козака), «Ден­ник Ромця» (1963), «Де найкраще місце на світі?» (2008); пʼєси «Гість із неба» (1955, музика І. Недільського); книг фейлетонів «З пташиного лету» (1974), «Ой, верше мій, верше...» (1982, лемківський говір), «З мого вікна: на­строєві ескізи, мальовані на канві життя» (1997). Спів­працювала із часописами Пів­нічної Америки: «Америка», «Вільне слово», «Листи до приятелів», «Мій приятель», «Наше життя», «Свобода» та ін. Пере­можниця Конкурсу шарадистів у Львові (1936), конкурсів СФУЖО імені М. Бек (нагороди за парапсихологічне оповіда­н­ня «Лист з Еспанії», гумореску «Молода кров») та Літературного фонду імені І. Франка (за книгу «Ой, верше мій, верше...»). Значна частина творів С. присвячена дітям.