КОЗЛО́В Валерій Олегович (18. 05. 1947, м. Мурманськ, РФ) — піаніст, педагог. Заслужений артист України (1994). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2013). Закінчив Київську консерваторію (1971) та аспірантуру при ній (1975; клас Т. Кравченко), де й працює від 1974 (нині Національна музична академія України): від 1996 — професор кафедри спеціального фортепіано, від 2005 — декан фортепіан­ного факультету. Водночас 1969–86 — викладач Київського музичного училища імені Р. Ґлієра, 1979–86 — соліст Укрконцерту (Київ). К. — піаніст ліричного обдарува­н­ня. У репертуарі — твори західноєвропейської, російської класики, сучасних українських композиторів, зокрема Є. Станковича, М. Скорика, О. Костіна, О. Киви. Гастролі у країнах СНД, Литві, Франції, Мексиці. Має фондові записи на Українському радіо. Упорядник і редактор збірника «Легкі сонатини українських композиторів для фортепіано» (1985), «Сонатини українських композиторів для фортепіано» (1987), «Сонати українських радянських композиторів для фортепіано» (1989, випуск 1; 1990, випуск 2; усі — Київ). Серед учнів — Ю. Кот, О. Гринюк, А. Баришевський, А. Бондаренко, Л. Акопова, М. Пухлянко, М. Ярко.