КОЗЛО́ВСЬКИЙ Леон (Kozłowski Leon; 06. 06. 1892, с. Рембешиці, нині Свентокшиського воєводства, Польща — 11. 05. 1944, Берлін) — польський археолог, політичний діяч. Член-кореспондент Польської академії мистецтва і знань. Учасник першої світової війни. Археологію ви­вчав у Яґел­лонському університеті (Краків). 1921–31 і 1935–39 викладав у Львівському університеті: завідувач кафедри археології, професор цієї ж кафедри (серед учнів — Т. Сулімірський, М. Смішко, К. Журовський). Водночас 1928–35 — посол до сейму, 1930–32 — міністр земельних реформ, 1934–35 — премʼєр-міністр, 1935–39 — сенатор Польщі. Ви­вчав первісну історію центрально-європейського регіону. Досліджував поселе­н­ня трипільської культури на території м. Бучач, с. Кошилівці (нині Заліщицького ра­йону), с. Гори­гляди (нині Монастириського р-ну; усі — Тернопільської обл.), с. Не­звисько (нині Городенківського р-ну Івано-Франківської обл.), печеру Вертеба по­близу с. Більче-Золоте (нині Борщівського р-ну Тернопільської обл.) та ін. Після встановле­н­ня у Львові радянської влади заарештований і засуджений до роз­стрілу, однак за домовленістю з В. Андерсом звільнений і зарахований до його армії. Восени 1941 пере­йшов до німців, за що заочно засуджений до роз­стрілу польовим судом армії В. Андерса.