КРИЖАНО́ВСЬКИЙ Борис Георгі­йович (1886, м. Смо­ленськ, Росія — 03. 12. 1937, м. Кем, Карелія, РФ) — етно­граф. З походже­н­ня українець. Здобув вищу освіту. Працював етно­графом, завідувачем українського від­ділу Російського музею (Петро­град, згодом Ленін­град, нині Санкт-Пе­тербург). 18 квітня 1921 спільного зі­бра­н­ня Української академії наук ухвалило ріше­н­ня про при­значе­н­ня К. пред­ставни­ком від Української академії наук для веде­н­ня справ у Петро­граді. 1925 обраний дійсним членом Ленін­градського товариства дослідників української історії, письменства та мови. Автор праці «Украинские и румын­ские килимы» (Ленин­град, 1925). 9 вересня 1933 заарештований, 29 бе­резня 1934 у т. зв. справі славістів засуджений до 10-ти років таборів. Покара­н­ня від­бував у Карелії, де 1937 засуджений до роз­стрілу. Реабілітований 1964.