Козаченко Антон Іванович

Визначення і загальна характеристика

КОЗАЧЕ́НКО Антон Іванович (02(15). 08. 1900, м. Гадяч, нині Полтав. обл. — 15. 01. 1962, Москва) — історик, бібліо­граф, книго­знавець. Учень Д. Багалія. Закін. Полтав. ІНО (1924). Від­тоді учителював, працював у місц. архіві. Член Полтав. наук. товариства при ВУАН. 1925–34 — асп., н. с., голова Бібліогр. комісії Харків. НДІ історії укр. культури; водночас — вчений секр., голова Центр. бюро статистики друку (1925–28), зав. редакц.-бібліогр. від­ділу (1928–30) Укр. книжк. палати. Від 1930 — доцент, вчений бібліо­граф Всеукр. ін­ституту марксизму-ленінізму, проф. Харків. ІНО; від 1931 — проф. Ін­ституту червоної професури, н. с. НДІ ім. Т. Шевченка при ВУАН; від 1934 — у Центр. музеї народів СРСР та НДІ національностей при ЦВК СРСР; 1936–39 — проф. Всесоюз. комуніст. університету журналістики (усі — Москва); від 1939 — завідувач кафедри історії СРСР, декан істор. факультету Моск. обл. пед. ін­ституту; завідувач кафедри історії СРСР ВШ проф­спілк. руху; ст. н. с. Ін­ституту етно­графії АН СРСР. Досліджував про­блеми історії України та Росії, книго­знавства, бібліо­графії, джерело­знавства, історіо­графії, крає­знавства.

Пр.: Десять років книжкової продукції Радянської України: Істор.-статист. начерк. Х., 1929; Минуле книги на Україні: Істор. нарис. Х.; К., 1930; Українська культура: Її минувшина й сучасність. Х., 1931; Борьба украинского народа против иноземных поработителей, за вос­соединение с Рос­сией. Москва, 1954.

Літ.: Антон Иванович Козаченко: Некролог // Вопр. истории. 1962. № 3; Низовий М. А. Антон Іванович Козаченко // Бібліотеко­знавство та бібліо­графія. Х., 1974. Вип. 14; Богдашина О. М. Діяльність Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури імені академіка Д. І. Багалія (1921–1934 рр.). Х., 1994; Оглоблин О. Українська історіо­графія. 1917–1956 / Пер. з англ. К., 2003.

О. В. Юркова

Завантажити статтю