КОЗАЧЕ́НКО Валентин Васильович (11. 06. 1945, Київ) — режисер. Син Василя, брат Аліни та Юрія Козаченків. Народний артист України (1998). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2005). Лауреат 1-го Всесоюзного конкурсу режисерів естради (1991). Закінчив Київську консерваторію (1969; клас А. Янкевича-Янкелевича). Працював музичним режисером, режисером-по­становником (1972–79, з пере­рвою) Палацу культури «Україна» (Київ); режисером-по­становником, художнім керівником Київського державного мюзик-холу (1979–86); головним режисером Дирекції святкових та фестивальних заходів Київконцерту (1987–92); керівником Дирекції 1-го Всесвітнього форуму українців (1992); виконавчим директором Благодійного фонду «Українська родина» (Київ, 1992–93); художнім керівником-директором Київського міського центру мистецтв «Славутич» (1993–98); за­ступником директора Київського музичного театру для дітей та юнацтва (1998–2000); від 2000 — художній керівник-директор українського академічного фольклорно-етно­графічного ансамблю «Калина» (Київ); від 2012 — директор Київського муніципального театру опери і балету для дітей та юнацтва. Творчості К. притаман­ні пошуки нових мистецьких форм, творче осмисле­н­ня та дбайливе ставле­н­ня до українських традицій. Серед по­становок — театралізовані ви­стави до Дня Києва та Дня Незалежності України, від­значе­н­ня 50-ї та 60-ї річниці трагедії Бабиного Яру, 60-ї та 70-ї — голодомору в Україні, 50-річчя УПА, Днів України у Баварії (1992) та Ізраїлі (2008), цикл літературно-мистецьких вечорів В. Вин­ниченка, П. Воронька, І. Кавалерідзе, П. Мовчана, Д. Павличка, М. Рильського, В. Стуса та ін., фестивалі «Чумацький Шлях», «Свято української мови», «Музичні діалоги», «Словʼянський базар», «Молодь проти війни» тощо. Опублікував низку мистецтво­знавчих статей зокрема присвячених пита­н­ням музики в кіно.