Розмір шрифту

A

Козелець

КОЗЕЛЕ́ЦЬ — селище міського типу Чернігівської області, райцентр. Знаходиться на р. Остер (притока Десни, бас. Дніпра), за 70 км від обл. центру та за 40 км від залізнич. ст. Бобровиця. Площа 8,4 км2. Насел. 8916 осіб (2001, складає 93,4 % до 1989), пере­важно українці, проживають також росіяни. Побл. с-ща проходить автошлях С.-Петербург–Чернігів–Київ–Одеса. За нар. пере­казами, назва походить від лугової квітки — козелець. На затвердженому 1663 гербі (про­існував до 1917) був зображений на червоному полі щита сріб. козел із золотим хрестом на спині. Тут виявлено поселе­н­ня 3–5 ст., городище та курган періоду Київ. Русі (9–13 ст.). Уперше згадується у писем. джерелах поч. 17 ст. Жит. брали участь у козац.-селян. пов­ста­н­нях 1630-х рр. і Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. 1649 створ. у складі Пере­яслав. полку Козелец. сотню. Вона брала участь у Берестец. (1651) і Батоз. (1652) битвах. Від 1654 — сотен­не містечко Київ. полку. Від 1669 тут роз­міщувалася полк. канцелярія, 1708 сюди офіційно пере­несено адм. центр Київ. полку. 1656 Б. Хмельницький надав К. Маґдебур. право. Від­тоді стає знач. ремісн.-торг. центром між Києвом і Черніговом. 1662 у К. від­булася козац. рада, на якій обрали геть­маном Лів­обереж. України Я. Сомка. 1669 містечко зруйнували татари. Проте завдяки вигід. геогр. положен­ню воно швидко від­новилося. Після ліквідації полк. устрою 1782 К. став повіт. містом Київ. намісництва, від 1797 — Малорос., від 1802 — Черніг. губ. 1912 пл. Козелец. пов. складала 2726 квадрат. верст, у тому ж році в ньому мешкало 171,6 тис., 1897 — 136 022 особи. 1752 від­крито лікарню, 1765 — кінну пошту. В серед. 18 ст. виникли 4 шкіряні та 1 сально­шкіряна мануфактури. 1866 у К. був 441 двір, мешкало 4459 осіб (1897 від­повід­но — 638 і 5786), функціонували повіт. і парафіял. училища, діяли тютюн. ф-ка, 2 цегел. заводи, від­бувалося 5 ярмарків на рік. На поч. 20 ст. діяли 3 початк. школи, чол. г-зія, жін. протогімназія, вище початк. училище. 1906–16 виходив щотижневий «Листок объявлений Козелецкого уездного земства». У ході воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Від 1923 — райцентр, від 1924 — смт. 1927 у К. споруджено електро­станцію, 1930 — клінкер. завод. Від 1932 — у складі Черніг. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв — 145 осіб), за­знали сталін. ре­пресій. Від 11 вересня 1941 до 20 вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Діяло під­пі­л­ля. Гітлерівці стратили понад 700 жит., вивезли на примус. роботи до Німеч­чини 100 юнаків і дівчат. На фронтах 2-ї світової війни воював 851 жит., з них 595 загинуло. 1959 мешкало бл. 5,8 тис., 1970 — 7,5 тис., 1979 — 8,4 тис., 1999 — 9,2 тис. осіб. Нині у К. — 2 заг.-осв. школи, г-зія, технікум вет. медицини, 2 дитсадки, реабілітац. центр для дітей з обмеженими можливостями; рай. Будинок культури, б-ка, Козелецький музей історії ткацтва Чернігівщини, муз. школа; центр. рай. лікарня; 2 готелі; від­діл. 6-ти банків. Є парк. Виходить г. «Новини Придесе­н­ня». Функціонують нар. хор. колектив «Льоноцвіт», духовий оркестр, зразк. танц. колектив «Антошка», ансамбль нар. пісні «Березневі роси». Реліг. громади: 2 — УПЦ МП, євангелістів християн-баптистів, адвентистів сьомого дня, свідків Єгови. Памʼятки архітектури: собор Різдва Пресвятої Богородиці (1752–66; збудований арх. І. Григоровичем-Барським і А. Квасовим за проектом В. Растрел­лі, роз­писи виконані придвор. художником Г. Стеценком, різьбле­н­ня — С. Шалматовим) з дзвіницею (1766–70), будинок полк. канцелярії (1740–60; арх. А. Квасов), Свято-Микол. (1745) та Свято-Вознесен. (1772) церкви, садиб. ансамбль (18 ст.), що складається з гол. деревʼяного будинку, камʼяного будинку та флігеля. Серед видат. уродженців — Герой України, вет. лікар, політ. діяч, почес. академік НААНУ Ю. Карасик, палеонтолог, академік АН УРСР, чл.-кор. АН СРСР М. Па­влова, матеріало­знавець, чл.-кор. НАНУ Л. Позняк, лікар-невропатолог, академік АМН СРСР Б. Маньковський, патофізіолог, академік Рос. АМН В. Неговський, право­знавець Р. Без­палов, матеріало­знавець О. Ващенко, фахівець у галузі ливар. виробництва К. Ващенко, агроном, селекціонер-генетик М. Неговський, історик, крає­знавець А. Ро­занов, фармаколог А. Ципкун, історик КПРС Ю. Бабко, поет, пере­кладач Ю. Левітанський, Герой Радянського Союзу В. Онищенко. З К. повʼязані життя та діяльність історика, архіво­знавця П. Клименка. Навесні 1846 тут побував Т. Шевченко, у повісті «Княгиня» він описав собор Різдва Пресвятої Богородиці. 1862–68 у К. працював акциз. чиновником письмен­ник А. Свидницький. Встановлено памʼятник Т. Шевченку, меморіал Слави, памʼятні знаки генералу Г. Мікушеву, воїнам-афганцям.

Літ.: Крушинська О. Козелець: життя як диво // Між­нар. туризм. 2005. № 6(66).

А. О. Вишневський, О. П. Хоменко

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2013
Том ЕСУ:
13
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
8142
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
103
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Козелець / А. О. Вишневський, О. П. Хоменко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-8142.

Kozelets / A. O. Vyshnevskyi, O. P. Khomenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2013. – Available at: https://esu.com.ua/article-8142.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору